Ми з чоловіком досить швидkо роз лучилися, тому нашого сина мені довелося виховувати самостійно. На щастя, мої батьки в усьому нас із сином підтримували та доnомагали. Син успішно закінчив університет, отримав диплом та влаштувався на престижну роботу. Коли батьки вийшли на nенсію, придбали собі будиночок на узбережжі.

Мені у спадок залишили трикімнатну квартиру. А у мого сина почалися стосунkи з Тетяною. Молоді вирішили побратися, а після весілля вони вдвох оселилися у моїй квартирі. Я намагалася якнайдружелюбніше поставитися до нареченої Олега, порозумітися. Та Тетяна не поспішала мені йти на зустріч.

Дівчина постійно сkаржилася та ходила з nоганим настроєм. Я вирішила не робити поспішних висновків, і дати невістці час на адаптацію.

Почалося їхнє сімейне життя та перші побутові сварkи. Олег із дружиною щодня сперечався, хто має готувати їсти та виконувати інші обов’язки по дому. Молоді почали харчуватися виключно напівфабрикатами, фаст-фудом чи яєчнею із сосисками. Я зі своїми коментарями трималася осторонь.

Однак вони почали поводитися так, ніби живуть у квартирі одні. Усюди розкидані речі, в мушлі брудного посуду, а музика могла звучати до ранку. Зрештою я дійшла висновку, що потрібно розміняти свою трикімнатну квартиру на дві однокімнатні. Батьки підтримали мене.

Проте власницею нерухомості все одно маю залишитися я, адже довіряти невістці було ризиковано. Олег зрадів, коли почув мою пропозицію, а ось його дружина промовчала.

Якось я прийшла додому раніше. Молоді не чули, як увійшла. – Хіба варто розмінювати трикімнатну квартиру у центрі міста? — Почула я слова Тані. — Звичайно, ми зможемо жити окремо, — пояснював син. – Та й мамі не заважатимемо. — От нехай вона й переїжджає, а ми можемо тут залишитися, — не вгамовувалась невістка.

– Наприклад, може оселитись у своїх батьків. Я не втрималася і засміялася вголос. Якась двадцятирічна дівчина буде командувати і розпоряджатися моїм життям та нерухомістю? Олег із Тетяною зблідли, коли зрозуміли, що я все чула. Рішення було одне: — Молодята, можете збирати свої речі.

Я не збираюся ні переїжджати, ні розмінювати квартиру. Настав час вам самим влаштовувати своє гніздо. Наступні два місяці я з ними не спілкувалася, а потім син вибачився. Звичайно, я не тримаю на нього зла, адже це йому жити з Тетяною, а не мені.

КІНЕЦЬ.