Мені сорок вісім років. Колись я був одружений, але моє сімейне життя не склалось. А недавно я закохався і думав, що зустрів свою другу половинку.

Ірина була дуже гарною та розумною. У неї теж колись були невдалі стосунки. У мене був дорослий син, який жив окремо, а у неї дітей не було. Ми обоє мріяли знайти людину з якою ми б були щасливими.

Коли я її побачив, то зрозумів, що закохався. А коли ми почали спілкуватися я зрозумів, що вона цікава співрозмовниця. Ірина була молодша за мене на десять років. Але ми не переймались через різницю у віці.

Ми були щасливими разом. Ми багато гуляли і планували своє майбутнє. Моя кохана мене розуміла з півслова. Я радів, що зустрів Ірину і ми зараз з нею разом.

З часом я почав помічати, що моя кохана часто просить у мене гроші. Вона ніде не працює і не хоче шукати роботу. Для мене не було проблемою давати їй гроші на одяг, прикраси час від часу, але їй потрібно було купувати речі кожного дня і мене це дивувало. В мене було враження, що вона мене обманює і користується моєю добротою.

Я вирішив поки їй нічого не говорити, бо стосунки зіпсувати дуже легко, а відновити їх буде важко.

Одного разу я прийшов додому і Ірини не побачив у квартирі. Я зрозумів, що щось не так і почав до неї телефонувати, але вона не брала слухавку. Я одразу подумав, що вона мене покинула і пішов до шафи, щоб глянути чи є її речі. Я виявився правим і її речей не було. Також пропали мої заощадження і золотий годинник.

Якщо зрозумів, що вона мене обманула. Я повірив у кохання, я думав, що у нас все гаразд. А я справді Ірина мене використала.

Я зателефонував у поліцію і сказав, що мене обікрали. Мені було образливо. Я повірив жінці, а вона мене обдурила. Я так хотів щастя, що не побачив, що у мене вдома жила злодійка. Після цього випадку я більше ніколи нікого не покохаю.

Краще бути самотнім, ніж обпектись. Я хочу забути про Ірину, але не можу. Мені боляче, що жінка, яку я кохав так вчинила зі мною.

КІНЕЦЬ.