Коли я повернулась із-за кордону, то нарешті дізналась, чому стільки часу коханий не відповідав на мої дзвінки. Ніколи я не могла подумати, що рідна матір і сестра здатні на такі вчинки.

У батьків нас було аж троє дітей: я і мої дві сестрички. Така сім’я вже нібито називається багатодітною.

І ось із першими життєвими труднощами ми стикнулись, коли у засвіти відійшов батько. Тоді ми були зовсім маленькими. Тож рости без батька довелось дати важкувато.

Щоб витягати сім’ю фінансово, я, як найстарша донька, пішла на роботу дуже рано. Я вважала своїм обов’язком допомогти матері утримувати сестер. Але люди завжди швидко звикають до всього хорошого. І коли всі дочки попідростали, то не переставали сидіти на моїй шиї.

Увійшло у звичне, що мій заробіток становить велику частину нашого сімейного доходу, і змінювати цього ніхто не поспішав. Коли наша середня сестра отримала пропозицію руки і серця від свого хлопця, то матір забажала викуп в такому розмірі, що родичі парубка аж за голову взялись. Вони образились на таку вимогу і синові своєму одружитись не дозволили. Тому ніякого весілля не відбулось.

В якийсь момент мене все це так роздратувало. Чому я маю жити і думати про всіх, але не про себе? На цих емоціях і поїхала працювати за кордон. Мамі сказала, що гроші надсилати буду до того часу, поки молодшій сестрі виповниться 18. Потім мене взагалі не буде цікавити, як вони будуть крутитись і виживати.

Саме перед від’їздом на заробітки я познайомилась із чудовим хлопцем. Ми з першого погляду зрозуміли, що подобаємось один одному. Після декількох місяців стосунків Роман зробив мені пропозицію. Я, звичайно, її прийняла, бо хлопця покохала, але попередила, що мушу їхати за кордон і там заробити грошей на навчання своїй сестрі. А після приїзду ми зможемо побудувати наше життя найкращим чином.

Рома відмовлявся вірити у такі складні схеми. Його такий хід подій не зовсім влаштовував. Але все ж вирішив зрозуміти мене та прийняти мою ситуацію.

От цілих пів року я пробула за кордоном. За цей час ми з нареченим майже не спілкувались і я, чесно кажучи, взагалі не уявляла, що думати. Мені дуже хотілось вірити, що він чекає на мене, а не одружився вже на іншій.

Коли я приїхала, то почалось найцікавіше. З’ясувалось, що Рома не телефонував мені, що матір із сестрою наговорили йому, що я насправді не кошти поїхала заробляти, а свого молодого чоловіка відвідувати. До того ж придумали, що у нас є діти там. Воно й не дивно, що хлопець повірив, бо хто ж міг подумати, що рідна матір і сестра можуть ось таке на рідну людину навигадувати.

Цей випадок мене настільки розізлив та засмутив, що я вирішила остаточно перестати спілкуватись із мамою та сестрою. Тепер я переконалась, що їм потрібні від мене лише гроші. Бо в той час поки я заробляла гроші та відсилала їм, вони наводили на мене наклеп, аби я не вийшла заміж та не витрачала гроші на свою нову сім’ю.

З часом обидві сестри понароджували дітей, навіть не будучи в шлюбі. І хто ви думаєте має утримувати їх дітей? Звичайно, прибігли до мене.

З Романом я таки зустрілась після приїзду, розповіла всю правду. Ми помирились і все ж таки одружились. Тепер чекаємо на спільного малюка. От про цих людей я і буду піклуватись. Інші мене уже не цікавлять.

КІНЕЦЬ.