Я вперше відчув себе по-справжньому щасливим у 27 років. Я працював у хорошій компанії, у мене була непогана машина. Хоч не найкрутіша, але все ж таки нормальна.

На цій машині я повертався додому, коли побачив, що на узбіччі стоїть жінка і намагається зловити таксі. Щось усередині мені підказувало, що краще зупинитися та доnомогти їй.

Жінка вся промокла під дощем, сказала мені адресу, і ми поїхали далі. На моє щастя, була пробка, тому ми встигли з нею порозмовляти. Її звали Марією, і жінки краще і розумніше я просто не зустрічав. Я був готовий слухати Марію нескінченно, бо вона знала все.

Причому це не було нудною розповіддю про життя. Вона сама по собі була неймовірно цікава, і що дуже важливо – вміла слухати. Коли ми приїхали до дому, то скромно запросила мене. Ми посиділи на кухні, продовжували розмовляти. Марія розповіла, що має доньку, але вона зараз живе в гуртожитку, бо навчається.

З того часу ми стали частіше бачитися. Я був по вуха заkоханий у неї, і мене зовсім не бентежив той факт, що Марія була за мене старша більш ніж на 10 років. Але сама Марія була nроти. Вона якось сказала мені, що ми більше не можемо бути разом, бо я більше схожу за віком на її дочку і їй ніяково.

Я два роки не міг забути Марію, не міг її відпустити подумки. А потім зовсім виnадково зустрів Ангеліну. Вона була чудовою. Ми стали зустрічатися, я розумів, що хочу одружитися з нею, зробив пропозицію. Ангеліна відповіла мені взаємністю. І ось настав день знайомства з батьками.

Ангеліна представила мені свою маму, нею виявилася Марія. Ми обидва приховали своє подив і вдали, що не знаємо один одного. Потім Марія відвела мене вбік і спитала — чи серйозні у мене наміри?

Я відповів, що більш ніж. Я дуже любив Ангеліну при тому, що вона від мами сильно відрізнялася. Тоді Марія нас благословила. Нині Ангеліна моя дружина, ми з Марією вирішили не розповідати їй про наше минуле.

Марія, до речі, добре потоваришувала з моїми батьками. І я радий, що все сталося саме таким чином.

КІНЕЦЬ.