Коли я була дитиною, у нас у домі завжди було бакато костей. А після них мама годинами мила посуд і весь будинок. Я такого життя не хотіла
З недавніх пір я зрозуміла, що гості вдома — це справжнісіньке з ло, я просто їх терпіти не можу і більше нікого з них до себе додому не запрошу. Це трапилося не за один день, просто було дуже багато прикладів у моєму житті, щоб остаточно переконатися, що гості мене просто бісять.
Все почалося змалку. Я весь час з цікавістю спостерігала за тим, як моя мама постійно стоїть біля плити, щось готує, вона бігає із салатиками та різними закусками для своїх подружок. А ті подружки не допомагають їй, адже вони ж у гості прийшли.
Подружки просто сиділи у нас, сміялися над чимось, пліткували. А мама, як прислуга, бігала довкола них. А після подружок доводилося ще довго мити гору брудного посуду. У дорослому житті я помітила, що коли до мене додому приходить людина з негативною енергією, то після неї вдома залишається така погана атмосфера.
Навіть із чоловіком починаю лая тись, хоча до цього все було добре. А потім зрозуміла, що просто нема чого всяких людей до себе додому тягти. Вони потім у будинку свій настрій поганий, усі проблеми залишають, а мені ще жити із цим.
Але найстрашніше — це якщо гості приїхали з далека і вирішили в тебе вдома залишитися на кілька днів з ночівлею . Я не розумію, а тоді навіщо вигадали готелі та готелі, нехай там залишаються.
Але якось не заведено в нас, якщо є родичі, то в готель не заселятимуться. А мене просто дратує це, коли місця в квартирі й так мало, то треба всіх родичів на підлозі укласти. А якщо вони ще з дітьми приїхали, то це окрема історія, то вони весь будинок перевернути можуть, щось зламати.
І згодом шкоду не відшкодовують, бо всі зробили діти, як на них можна злитися? Я вирішила тепер, що всі свята мої відзначатиму в кафе, ресторані. Навіть можна з подругами в сауну сходити, але не до мене додому.
КІНЕЦЬ.