Сонце виблискувало в небі, і все місто було наче оповите святковим щастям. Ніна хвилювалася, адже за кілька годин вона стане законною дружиною Олексія. Однак у її серці досі жила тінь минулого, в особі Вадима, який пішов на службу і зник безвісти багато років тому.

Але зараз, стоячи в оточенні друзів та близьких, вона намагалася відволіктися від сумних думок.Коли підійшов весільний фотограф, щоб зробити кілька знімків, Ніна глянула на нього і раптом завмерла.

То був Вадим. Її руки здригнулися, і букет упав на землю.”Вадим? Це ти?” – пошепки вимовила вона.Вадим намагався зосередитись,

але раптово в його голові спалахнули образи минулого. Йому стало важко дихати.”Ніна… Це… Це ти?” – промовив він, відкинувши фотоапарат убік.

У залі запанувала напружена тиша. Всі гості дивилися на них, не розуміючи, що діється. Ніна не могла відірвати погляду від Вадима.

Олексій зробив крок уперед, намагаючись зрозуміти, що відбувається, але Ніна була вже в іншому світі.Вадим швидко пояснив, що трапилося з ним після виходу на службу.

Втрата пам’яті не дозволяла йому повернутися до Ніни, незважаючи на те, що його серце неспокійно билося все ці роки. Ніна не могла стримати сліз, слухаючи його.”Мені так шкода, Вадиме…

Я… Я не знала,” – схлипувала вона.Вадим узяв її за руку, і вони разом вийшли із зали, залишивши за собою здивованих гостей та приголомшеного нареченого.

Вийшовши надвір, Ніна відчула, як вітер оновлення пронісся крізь її волосся. З Вадимом поруч – світ раптом знайшов колишні фарби.

Згадуючи своє минуле, вони рушили вперед, до нового початку свого спільного життя, повного оновленої надії та любові.Вони зрозуміли, що справжнє кохання може пережити будь-які випробування, навіть втрату пам’яті та роки розлуки.

КІНЕЦЬ.