Ми вдячні долі, адже мій син мав найкращого вчителя у світі. Вона була не тільки винятковим учителем, але й мала унікальний підхід до своїх учнів.

Вчителька мого сина мала чудові стосунkи з усіма своїми учнями. Вона завжди вигадувала веселі та захоплюючі способи зацікавити їх предметом.

У неї був авантюрний дух, і, незважаючи на те, що їй скоро мало виповнитися 50, вона не втра тила свого почуття авантюризму. Якось вона змогла подарувати нашим дітям незабутні враження.

Справа в тому, що ми з батьками вирішили здивувати наших третьокласників відвідуванням парку розваг. Діти не знали, що на них чекає, але вчителька запропонувала дещо унікальне…

На недавньому занятті діти дізналися про свійських тварин. Вчителька виявила, що діти знали тільки про собак і кішок, і лише деякі чули про хом’яків та папуг.

Вона запропонувала замість походу до парку розваг відвідати ферму, щоб погодувати та дізнатися про тварин, яких вони ніколи раніше не бачили . Ми всі погодились і вирушили на ферму.

Завідувач був доброю і життєрадісною людиною, яка швидко привернула увагу дітей.

Він показав їм своїх тварин та поділився цікавими історіями про них. Діти познайомилися з собакою, яка була вірним помічником фермера, а також з двома кішками та свинею.

Діти були щасливі, коли одна з кішок стрибнула на свиню, а інша — на собаку, і всі вони пішли за фермером кудись у поле.

Діти багато чому навчилися з оповідань фермера і були вражені свійськими тваринами. Вони побачили багато кіз, коней, гусей і довідалися, звідки береться молоко.

Мій син виявився найхоробрішим із дітей, і вирішив покататися на коні. Завдяки вчительці у мого сина з’явилася можливість випробувати щось нове та захоплююче. Він був щасливий і ділився враженнями без зупинки дороrою додому.