Коли вчителька на батьківських зборах зачитувала твір про маму, усі батьки не могли стримати сліз. А я сиділа й червоніла, як варений рак.

Я ніколи в житті не дозволю чоловікові перевіряти домашнє завдання нашої доньки!

Того дня я поспішала на манікюр, а Маринка, яка навчається у третьому класі, мала виконати домашнє завдання – написати твір про маму.

– Не хвилюйся, я все проконтролюю, – впевнено заявив Петро.

Через тиждень у школі були батьківські збори. Я повернулася додому червона, як рак. А все через твір Маринки “Моя мама – найкраща у світі”.

Дівчинка справді постаралася – ось кілька “перлинок” із її шедевру:

“Моя мама найкраща, бо вдома слідкує за нами всіма. Вона каже, що мені не можна їсти солодке, бо будуть боліти зубки. Але вночі вона тихенько йде до холодильника, дістає мої цукерки й з’їдає їх. Мені не шкода, але цікаво: чому мама це робить саме вночі, коли всі сплять? А фантики вона ховає у свою сумочку. І каже, що це наш секрет.

Моя мама ще доглядає за собою. У неї є цікаві смужки, які вона наліплює собі на верхню губу, ноги й руки. Потім здирає їх і голосно кричить. Мама каже, що краса потребує жертв. А ще вона ходить у салон, де їй приклеюють вії. Мені цікаво, чому мама не вирве волосся з ніг і не приклеїть їх собі на очі?

Також мама вигадує смішні прізвиська для нашої родини. Бабусю вона називає “відьма” і каже, що в неї є мітла, на якій та прилітає до нас у гості без запрошення. Одного разу я запитала бабусю, де її мітла, і вона дуже на мене образилася.

Моя мама – найрозумніша! Якось вона подряпала татову машину. Потім дістала з сумочки чорний лак для нігтів і замалювала подряпину. Тато досі нічого не помітив! А ще мама розбила фару об машину сусіда, але зуміла переконати тата, що це він зробив через свою неуважність.

Мама ще й дуже добре рахує гроші. Вона просить у тата 500 гривень на манікюр, але витрачає лише 250. Решту дає мені на шоколадку і просить нічого не казати татові. Каже, що це називається “правильний розподіл сімейного бюджету”.

Мама дуже модна. У неї є трусики з тоненьких ниточок. Я хотіла взяти їх на уроки праці, щоб зробити їй такий самий подарунок. Але мама дуже насварила мене й сказала, що такі речі я зможу носити тільки, коли виросту. Тому я дуже хочу вирости й мати такі тонкі трусики, як у мами. Я покажу їх усім подругам і хлопчикам у дворі!”

Коли вчителька зачитувала цей “твір”, я мріяла провалитися крізь землю. На горіхи отримав Петро, який так і не перевірив домашнє завдання, бо дивився футбол. Щоправда, замість вибачень він лише посміявся й сказав, що оформить цей шедевр у рамку й повісить на кухні.

Тому, дорогі батьки, завжди перевіряйте, що пишуть ваші діти. Бо ці маленькі янголятка насправді мають довгий язик! А ваші дітки писали про вас подібні твори?

КІНЕЦЬ.