Бабуся була здивована, як Лариса могла так спокійно говорити про подію. Вона в останній момент відмовилася виходити заміж. Лариса обійняла бабусю і сказала, що в її часи все було інакше, а зараз усе змінилося. Він вільний чоловік, а вона — вільна жінка.

Так як вона росла з Сашком, усі думали, що наприкінці вони будуть разом. Адже необов’язково виходити заміж через те, що з ним провела своє дитинство. Для бабусі це було соромом. Лариса два місяці зустрічалася з ним, дала свою згоду, а потім відмовилася.

У селі такий вчинок всі засуджували, але для Лариси ці плітки не мали жодного значення. Раптом Сашко зайшов до Лариси до хати. Він побачив, що бабуся та Лариса nлакали. Сашко хотів поговорити з Ларисою, щоб дізнатися всю правду. Вони вийшли на веранду, і Лариса розповіла, що вона чула розмову батька.

Батько був проти заміжжя, він не хотів поряд із сином бачити Ларису. Сашко нарешті дізнався всю правду. Вони повернулися до хати, і Сашко почав заспокоювати бабусю. Він пообіцяв, що обов’язково поговорить із батьком. Сашко зустрів батька та розповів, що всю його розмову Лариса чула.

Він зрозумів, що його син по-справжньому любить Ларису і прийняв, що був неправий. Наступного дня батько Сашка пішов вибачатися перед бабусею та Ларисою.

Він сказав, що Лариса дуже вродлива дівчина, і що його син її дуже любить. Всі пробачили одне одному і пообіцяли, що в їхньому будинку більше не буде сва рок.

Пишного весілля Лариса не хотіла. Вона хотіла лише стати частиною їхньої родини та відсвяткувати у вузькому колі друзів. Лариса підійшла до бабусі, обійняла її і сказала: — Мені тебе більше нема про що просити, я вже виросла. Подякувати тільки залишається за все і особливо за те, що ти поряд!

КІНЕЦЬ.