Коли у мене почалася чорна смуга в житті, вся рідня відвернулася від мене. Згадали вони про мене тільки тоді, коли у мене все вже налагодилося

Майбутній чоловік обожнював мене, носив на руках, так що, коли він зробив мені пропозицію, я сказала йому «так». Через рік на світ з’явилася наша дочка. Дитина була запланованою і бажаною, але після появи малюка, чоловіка ніби підмінили, він все частіше затримувався на роботі, пояснював свою відсутність тим, що йде на підвищення, потім я застукала його з головою відділення і подала на роз лучення.

Так як ми з ко лишнім чоловіком жили в його квартирі, мені довелося з немовлям повернутися до матері. До цього я ніде не працювала, ну і грошей у мене звісно не було. Довелося влаштуватися на роботу на півставки.

Я ледве встигала з дитиною і роботою, забила на зовнішній вигляд, ходила в брудному одязі, без косметики. Рідні відвернулися від мене, коли дізналися про роз лучення. Вони обзивають мене «бездомною людиною», звинувачують у тому,, що я не пробачила зради чоловікові.

Єдина людина, яка підтримує мене у всій цій історії, це моя мама. Незабаром подруга розповіла, що в офісі, де вона працює звільнилося місце бухгалтера. Вона домовилася з начальством, мене запросили на співбесіду і взяли на роботу.

Фі нансовий стан сім’ї нереально покращився, ну хоча б я куnила собі новий одяг, вперше за два роки. Тут я зустріла свою любов. Не знаю навіть чому саме я сподобалася колезі, так як в останній час виглядаю як бомж, але він запросив мене на побачення, потім ще й заміж.

Зараз ми живемо разом, нещодавно придбали квартиру в іnотеку, народився наш спільний син. Я вдячна долі, що звела мене з цією людиною. Я по-справжньому щаслива і кохана. А родичі тільки зараз згадали про моє існування, телефонують, запрошують в гості, а мені вони взагалі не потрібні.

КІНЕЦЬ.