Дмитро та Оксана одружилися, коли навчалися на третьому курсі. Вона у педінституті, він у політехнічному. Жити стали у батьків дівчини. І лише через сім років, коли Дмитру на заводі видали квартиру, і кар’єра у нього почала круто рости, подружжя задумалося про дитину.

Дмитро дуже хотів сина, та народилася дочка. Ніна. Батько не прийняв дівчинку. Ні. Дбав, звичайно ж, своя дитина. Але душею не прикипів. Відштовхував малу своєю холодністю.

Спочатку це дуже обра жало Оксану, але згодом вона звикла до цього. Коли дівчинці було три роки, у них народився син Остап. Ось з ним батько порався з великою радістю… Минуло десять років . Діти вже школярі, навчаються у школі, де викладає Оксана. Дмитро вже працював головним інженером заводу, планував сам стати директором.

Але… Завод зненацька приватизували. Новий власник на всі керівні посади поставив своїх родичів та друзів, а Дмитра понизили до начальника ремонтного цеху. Від цих переживань чоловік захво рів, довго ліkувався у ліkарні, потім проходив курс реабілітації у домашніх умовах.

Дружина цілий день на роботі, син, після школи тікав на тренування. Після обіду вдома залишалися батько з дочкою. Ніночка і дбала про батька. І готувала для нього, і годувала, і нагадувала, коли батько забував приймати ліkи. Поступово Дмитро одужав. Того дня батько лежав на дивані, читав журнал, як увійшла дочка і сказала: — Тату, мені треба забиратися в кімнаті.

Ти не заперечуєш? – Давай, – махнув рукою батько. Дівчинка приступила до збирання. І раптом Дмитро спіймав себе, що він уважно стежить за дочкою. І раптом побачив у дівчинці свою Оксану.

Ту, яку побачив і закохався по самі вуха. Дмитро сів на дивані. — Ніночко, підійди до мене, — тремтячим голосом сказав він. Дівчинка здивувалась, але підійшла до батька. А Дмитро обійняв її худеньке тіло, притиснув до грудей і ніби спала у нього з очей. — Доню, кохана, пробач, будь ласка, мене.

По його тілу розтікалося якесь лагідне тепло, а з очей капали сльо зи… Оксана ніяк не могла зрозуміти, що сталося з її чоловіком? Чому він так різко змінив ставлення до дочки? Цілий вечір тільки з нею і жартує.

Навіть свого улюбленця, Остапа, ігнорує. Дмитро ж дивився на дочку і думав: «Ну і начхати, що на посаді понизили. Зате яка в мене красуня і розумниця дочка росте!». А коли діти вже лягли спати, він підійшов до дружини, обійняв її і сказав: — Дякую, кохана, за дочку!

КІНЕЦЬ.