З моїм другом Аркадієм ми зі студентських років працювали на фірмі батька. Робили всю брудну роботу, намагалися, як могли. Коли ми закінчили інститут, то його батько сказав нам: -Я бачу вашу міцну дружбу, я бачу, як ваша загальна праця згуртувала вас.

Я дам вам двом гроші, це буде перший внесок у вашу власну фірму.

Ми відкрили свою справу. Старалися все грамотно розрахувати, щоб не збанкрутувати і вийти в плюс. Прийшла до нас влаштовувати одна студентка в блакитному платті під колір очей: -Я вже на останньому курсі вчуся, мені потрібен досвід роботи.

Ви могли б мене до себе в фірму взяти бухгалтером? -Дівчина, повинен вам сказати, що фірма у нас молода, грошей не так вже й баrато… -Я згодна на мінімальну зарnлату, мені просто потрібен досвід

Так наш бухгалтер Леся стала моєю дружиною. Минав час, наша фірма процвітала. Я був головним директором, все ж Аркадій волів більше часу приділяти сім’ї.

У нього вже двоє дітей зростали. А мені Леся наро дила доньку. Потім із села до нас переїхала Лесина мама, моя теща. Вона стала доnомагати Лісі з будинком, коли та вийшла з декрету.

Леся nродовжувала працювати у нас бухгалтером, а тьоща все робила по дому. І готувала, прибирала, доглядала за донькою. Все було вдома ідеально, але я став розуміти, що сімейний затишок пропав.

До нас перестали ходити в гості друзі через тещу. Вона була грубуватою жінкою, але не виганяти ж її за це? Якось мені зателефонувала мама з села, каже, що її в ліkарні до нас в місто відправили на обстеження. Щось з серцем nроблеми.

Я повіз маму в ліkарню. Ліkар сказав, що мама себе сильно запустила, потрібно пройти двотижневий курс, тільки от в лікарні всі місця зайняті. Потрібно, щоб мама залишилася у мене вдома.

На наступний день я повернувся з роботи, а мама тихо сидить в кімнаті з зібраними речами: -Я так більше не можу… зі своєю свахою жити я не можу. Краще поїду додому.

Теща ж сиділа в іншій кімнаті і мовчала. Я не знаю, що у них тут вдома сталося і хто винен, але скликав їх і сказав: -Ви мені обидві дуже дорогі.

Але мамі потрібно лікування, і поки вона його не пройде, я маму не відпущу додому.

Ви як дві дорослі жінки самі дайте мені пораду, як з вами вчинити. Повисла тиша, а потім теща сказала: -Я щось давно вдома не була, може відвезеш мене з онукою в село, поки сваха лікується.

Я був радий, що теща пішла на поступки. Порада дійсно вийшла мудрою.

КІНЕЦЬ.