Дружина моя в один день сказала мені, що нам треба брати іпотеку.

Ми жили в орендованих квартирах вже років п’ять.

Ось і подивилися ми різні квартири і вибрали банк.

Все пройшло добре, і ми через місяці три вже жили в нашій власності.

Нам дуже подобалася наша квартира.

Дружина була вariтна, ми навіть кімнату сина відремонтували.

Коли родичі прийшли до нас на новосілля, всі відразу почали питати, освячували ми квартиру чи ні.

Ми не віримо в таке і не зробили, звичайно.

Вони наполягали на тому, що треба. Моя бабуся вже вирішила, який батюшка зробить це. Ми з дружиною ніяк не змогли відмовитися від цього.

Ось і прийшов цей батюшка. У нього було сиве волосся і на шиї був товстий ланцюг з величезним хрестом. Він дав кожному з нас по свічці і почав розповідати про обряд.

Потім сказав нам запалити свічки і йти один за одним туди, куди йде він.

Нам треба було обійти всю квартиру.

Ось і почав читати він молитву, потім захотів запалити свічку, але не вийшло.

Він п’ять разів спробував, навіть молитву почитав. Але безрезультатно.

Після він почав збирати свої речі і сказав нам теж покинути цей будинок. Вилетів він звідти зі швидкістю світла.

— Може він щось зробив неправильно?- запитала моя дружина.

— Та заспокойся, нічого це не означає, — впевнено сказав я.

— Так, вам треба покинути квартиру, тут щось не так, — почала моя мама.

Я не хотів звертати уваги на все це.

І потім, у нас же іпотека.

Ми не можемо взяти і втекти звідси?

Ось і не знаю, як вчинити.

КІНЕЦЬ.