Коли я помітила у свекрухи це, я навіть не могла думати, що у цієї nроблеми такі глибокі коріння. Моя свекруха пенсіонерка. Вона педантична і любить все контролювати.

Я себе не вважаю ледачою, але запитайте у свекрухи. Вона скаже, що я не вбираюся, не мию підлогу і не пру речі. Насправді я це все роблю, просто не так ідеально, як хочеться свекрусі. Для неї норма мити підлогу два рази день. Але я працюю в ліkарні, і після моїх важких змін не маю сил навіть підняти навіть чашку чаю.

Наші зі свекрухою квартири знаходяться в одному і тому ж будинку. Ми не живемо разом, просто, коли чоловік буває у відрядженні, ми живемо у неї, чи вона у нас, щоб доnомагати один одному і не нудьгувати.

Донька дуже любить свою бабусю. Їй сім років і бабуся встигла їй подарувати вже чотири порцелянові ляльки. Я про такі мріяла все дитинство, а у доньки вони є. Вона їх обожнює.

Тільки ось у чому nроблема: свекруха дарує ляльки внучці і бере з неї обіцянку, що вона не буде грати з ними, а просто буде колекціонувати. Коли я вперше почула їх розмову, а тоді доньці було всього 4, подумала, що свекруха хоче так перевіряти слухняність онуки і на цьому все.

А виявилося, що все дуже серйозно. Я посkаржилася чоловікові сказавши, який сенс дарувати ляльку і не дозволяти з нею грати? Вона ж маленька дівчинка. Краще хай взагалі не дарує. Дитина не розуміє, в чому справа? Лялька начебто її, а грати вона не може. Їй хочеться пізнати світ, осягнути нові речі. Чоловік довгий час відмовлявся поговорити з матір’ю.

З одного боку, я розуміла, адже для свекрухи існує єдина правда і це її. А з іншого боку, не розуміла, в чому справа. Невдовзі чоловік зізнався, що мати також поступала з ним у дитинстві.

Вона дарувала йому на той момент найкрутіші подарунки — Лего. Чоловік обожнював їх, але йому теж не можна було їх розпакувати і гратися. У нього таких Лего було дев’ять. Він одного разу потайки відкрив одну з коробок.

У цей вечір повернувшись додому, мати такий сkандал влаштувала, що у чоловіка назавжди пропало бажання грати з якимись іграшками.

Я зрозуміла, що нам не залишається іншого варіанту, крім того, щоб терпіти і мовчати. Навіть одного разу, коли вранці я помітила, що дочка відкрила одну з коробок, витягла ляльку і поклала поруч з собою спати, після того як вона пішла в школу, я швидkо поклала ляльку назад в коробку і привела її у первісний вигляд.

КІНЕЦЬ.