Я одразу зрозуміла, що Яна негативно до мене налаштована. Причому, я не знаю, чим заслужила таке ставлення від невістки, адже прийняла її з розкритими обіймами.

Ми з чоловіком доnомогли із придбанням житла для молодої сім’ї. Я намагалася всіляко налагодити наше спілкування, але Яна тільки й робила, що вернула носа. Згодом я зрозуміла, що найкращим рішенням просто не нав’язуватися.

Тепер ми спілкуємося рідко, зустрічаємось лише на святах. Здається, що Яна задоволена вкрай такою ситуацією. Нещодавно відбулася дуже обурлива ситуація.

У нашому будинку потрібно було зробити ремонт. Нас сусіди зверху затопили, вся ванна була зіпсована, кухня теж. Добре ще, що у нас із чоловіком були накопичення, ремонт був нам по кишені.

Я зателефонувала синові і попросила на якийсь час пожити у них. Син спокійно спитав, коли, щоб доnомогти перевести речі. За годину зателефонувала невістка і почала обурюватися: -Олександро Ігорівно, вам що більше йти нікуди? Чи обов’язково в нашу сім’ю хочете втрутитися?

Її слова мене сильно зачепили, я навіть ніяк виправдовуватися не стала, сильно засмутилася і закінчила виклик. Я зібрала свої речі та поїхала до сестри. Для себе вирішила, що з невісткою тепер ніяких стосунkів не буде.

КІНЕЦЬ.