Коли Софія зайшла додому, вона почула rолос чоловіка і жінku, знайомий rолос, вона не очікувала, що почує його звук тут, в такій обстановці

 

Софія про зраду чоловіка дізналася того вечора, коли несподівано, не попередивши чоловіка повернулася додому. Софія працювала ліkарем у лікарні. Того дня колега попросила її помінятися змінами, і вона погодилася. Вона поспішала додому, хотіла зробити сюрприз чоловікові, але сюрприз схоже чекав її.

Відкривши двері в квартиру, вона почула голоси, один голос був голос чоловіка, а другий… Софія не вірила вухам, другий голос належав її кращій подрузі. Вони з Любою дружили з дитинства, були близькими подругами. Софія тихо вийшла з квартири. Дві дорогих людини, яким вона довіряла і любила, зрадили її. Ось чому він не хотів дітей, посилаючись на те, що треба поки пожити для себе. Вона повернулася до ліkарні і провела ніч у своєму кабінеті. Всю ніч вона не змогла заснути.

Вона прийняла рішення. Вранці написала заяву на відпустку і поїхала. Їй у спадок дістався будинок, вона поїхала в село, де її ніхто ніколи не знайде. Вона була в селі років десять тому, коли була жива її бабуся. Кілька тижнів їй знадобилося, щоб будинок привести в порядок. Її бабусю всі любили і поважали. І їй в пам’ять про бабусю все допомагали. Вона і не очікувала такого теплого прийому. А коли дізналися, що вона ліkар, то всі дуже зраділи.

У селі майже більше року не було ліkаря. Коли в районі дізналися про Софію, її запросили до районної ліkарні. Але вона відмовилася і попросила її призначити в селі ліkарем. Скоро в селі знову запрацювала амбулаторія. Одного вечора до неї постукали. Чоловік дуже просив йому допомогти, його дочка захворіла.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩