Ми з чоловіком були в захваті, коли наш син Андрій повідомив нам, що вирішив одружується. Однак, коли ми познайомилися з його майбутньою нареченою — Зоряною — то я була здивованою.

Мені не подобався все — від характеру до зовнішньості. Але я не висловила своєї думки і дозволила весіллю відбутися, тому що мій син був по вуха в неї закоханий.

Після весілля Зоряна поділилася зі мною історією свого життя, і я була вражена нею.

Мати покинула її, коли вона була маленькою, і віддала на виховання своєму двоюрідному братові та його дружині. У них було не так багато грошей.

Дядко любив її, але сильно пив. Мати знову вийшла заміж, але вітчим так і не перейнявся до неї теплотою, тому вона знову повернулася до свого дядька.

Зоряна виявила завзятість, добре навчалася у школі та вступила до престижного університету.

Коли вона зустріла Андрія, він допоміг їй з уроками та фінансами — і врешті-решт вони вирішили одружитися.

Нині мають трьох дітей, і вони живуть безбідно.

Незважаючи ні на що, Зоряна вибачила своїх батьків і навіть купила їм будинок неподалік, щоб дбати про них. Я не розуміла, як вона могла пробачити їх, але вона сказала, що жити з ненавистю було важко, і вона вирішила відпустити це.

Здатність Зоряни прощати і ставитися до своїх батьків з любов’ю та турботою надихнула мене.

Ми не були ідеальними батьками для свого сина, але прощення Зоряни показало мені важливість співчуття та розуміння.

КІНЕЦЬ.