Єдиний мій син Дмитро, коли йому було 30 років, вирішив одружитися.

Я була щиро здивованою, правду.

Весь час я думала, що він зовсім не знайде собі хорошу дружину, і не матиме гарної пари.

А вся справа просто в тому, що він у мене дуже перебірливий в усьому і вимогливий навіть до найдрібніших деталей, характер у нього зовсім непростий, я б сказала – складний.

Загалом, зрозуміло, що йому ще потрібно догодити, щоб в усьому сподобатися.

Дивлячись постійно на те, що мій син шукав для себе завжди в усьому ідеальну дружину, я і не мріяла навіть, що незабаром він приведе невістку в наш будинок, адже йому догодити дуже важко навіть мені.

Але я помилилася, як показав час.

За останній час, мій син дуже змінився, що для мене стало повною несподіванкою.

Дмитро якось дуже швидко подорослішав і став кожен день десь затримуватися, міг і декілька днів не з’являтися вдома.

Для мене це було трохи незвично і не очікувано.

Перші місяці мій син тримав у великому секреті те, що у нього є дівчина і вони зустрічаються з нею, він взагалі нічого нам не говорив, а я й не здогадувалася про це.

Але це ще не все.

Дмитро вирішив познайомити мене зі своєю обраницею.

Якось ввечері, мій син запросив мене в кафе і навіть не повідомив причину нашої зустрічі в настільки дивному для мене місці.

В цей раз Дмитро був не один, а з молодою вродливою дівчиною.

Можу відзначити, що вона була дійсно витончена та інтелігентна, що дуже здивувало мене.

Звали її Тетяною.

Минуло чимало часу відтоді і ось зараз ця дівчина вже три місяці є дружиною мого сина.

Хотілося б відзначити, що Тетяна вважає себе повноцінною господинею в моєму власному домі, на мій превеликий подив.

Мені не приємно це, дивлячись на сьогодення.

Оскільки у неї завжди були і є певні правила в сім’ї, я повинна її слухати в усьому, не вона прислухається до мене, а вважає, що це маю робити саме я по відношенню до неї.

Ось молодь пішла у наш час, ми собі такого не могли дозволити свого часу, я б ніколи й подумати не могла колись, що маю командувати батьками свого чоловіка.

Так ось, її мої сніданки та вечері тепер зовсім не влаштовують дітей, але готувати дружина мого сина теж не хоче зовсім сама.

Я тепер завжди маю щоранку їм готувати вівсянку з бананами, ківі та сухофруктами на сніданок щодня.

Крім того, ще вранці я повинна здійснювати вологе прибирання в квартирі і бути сучасною жінкою, не носити застарілого одягу і не жити за старими правилами ще звоїх батьків..

Мені потрібно змінити свою негарну зачіску на модну та цікаву і поміняти свій гардероб.

Тетяна щоразу мені говорить, що ті речі, які я ношу, навіть бабусі в селі не одягнули б.

Як би там не було, але чого мені вже б точно не хотілося б, так це сперечатися з дружиною свого сина та псувати їх сімейні відносини, адже лише гірше буде для всіх від того, а я, звісно, хочу, щоб вони добре жили.

Мені не потрібно, щоб мій син мав ще якісь негаразди через мене. Але при цьому мені не дуже хочеться, щоб у моєму будинку мною командувала чужа мені людина, даючи мені якісь настанови та маючи прохання без поваги до мене, адже це мій дім і я господиня була завжди у ньому.

Я звикла, що у нас з моїм сином Дмитром свої правила в сім’ї вже багато років.

І мені важко з цим миритися. Я розумію у нього тепер є дружина, вона його жінка і тепер він має до неї прислухатися, бо вони одна сім’я, але квартира ж то моя, вони живуть у мене, це ж моя власність, але жити я маю в ній за чужими правилами.

Чому саме я маю підлаштовуватися до сина та невістки?

Я звісно, не дуже хочу розглядати варіант – жити окремо від сина з Тетяною.

Мені, щиро кажучи, буде сумно одній в квартирі.

Та й не зможу я просити їх покинути моє житло і платити багато грошей за дах над головою чужим людям.

Квартира у мене велика, у них окрема світла і затишна кімната.

Іноді думаю, що може варто поговорити з Тетяною мені, сказати їй, що не хочу, щоб мною командували?

Якщо їм щось не подобається, то це їх справи, нехай готують собі самі все, що вважають за потрібне, а те, як я одягаюся, тим паче я роблю це за свій кошт, а маю не великі можливості, це моя власна справа і командувати мною зовсім не потрібно.

До речі, у моєї невістки з її матір’ю досить таки чудові стосунки.

Та й Дмитра мого, його теща любить і все її влаштовує цілком.

Нещодавно сваха приїжджала до нас в гості, мати моєї невістки.

Так Тетяна, навіть не соромлячись присутності своєї власної рідної матері, командувала мною, що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, яку сорочку прасувати своєму синові, яку зачіску зробити та що одягнути, що щось не смачне я приготувала на стіл, подала пізно картоплю і вона холодна тепер.

Я весь цей час мовчала, бо не знала, як правильно повести себе, щоб суперечок не було в родині.

Ну, це занадто!

Я розумію, що це не правильно і так не має бути взагалі.

А її мама спокійно так все це слухала, жодного слова не сказала, не дорікнула доньці своїй ні в чому, наче так має бути.

У них в сім’ї, напевно, так заведено, зі старшими розмовляти саме в командному тоні.

Моєму Дмитрові, я бачу сама, теж не дуже подобається така поведінка його власної дружини щодо мене, але він не хоче з нею сперечатися і псувати стосунки, я розумію його, стараюся підтримати і не ображаюся на Дмитра за це, бо розумію, що він не хоче суперечок в сім’ї, тому й стоїть осторонь.

Я розумію, що зараз дружина для нього важливіше, ніж я зараз.

Він кохає її сильніше, ніж мене, вона – його майбутнє і Дмитро має дослухатися до неї завжди.

А раніше було зовсім все по-іншому в нашій сім’ї.

Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свого власного сина, адже він моя дитина?

Та більше я не хочу слухати в усьому невістку.

Можливо краще буде сказати, щоб вони залишили мою квартиру?

Але вони можуть образитися і відвернутися від мене на старості років.

КІНЕЦЬ.