Сергій повернувся з місячного відрядження, змучений двома днями у поїзді.

Дуже йому хотілося побачити нарешті дружину та однорічного сина, і він вирушив додому, навантажений подарунками для них.

Мешканці села зустріли його дивними поглядами: одні здивовані, інші співчувають.

Сусідка тітка Наталя зустріла його тривожними новинами.

– Катя після твого відходу ще одного чоловіка додому привела , – сказала вона, – я бачила їх на автобусній зупинці.

Одна вона зі всіма вітається.

А, перебуваючи поряд з ним, вона поводиться так, ніби нікого не знає

Вражений такою новиною і весь скипілий від злості Сергій усіма фібрами душі переживав зраду, намагаючись стримувати свої емоції.

Дійшовши до свого будинку, він помітив чужинця біля мангалу.

Саме тоді, коли Сергій збирався зустрітися з ним поглядом, Катя схвильовано вискочила з дому і обняла його. Він вирвався з її обіймів, готовий поставити їй логічне запитання,

коли до них підійшла «інша Катя» з їхнім сином.

– Це Ліза, вона приїхала до нас зі своїм нареченим Олексієм, – вигукнула Катя, маючи на увазі свою сестру-близнючку.

Сергія осяяло.

Він забув про Лізу, з якою зустрічався один раз перед її від’їздом за кордон.

Незрозуміла ситуація розбурхала все село.

Весь той вечір сім’я сміялася з плутанини та помилкових розповідей сусідів.

У селі чекали на драму, але все виявилося просто і зрозуміло.

КІНЕЦЬ.