Ліда була красунею не через свої фізичні дані, а через чарівність, яка притягувала до неї людей. У неї було м’яке світле волосся, спокійні манери та блакитні очі з ніжним поглядом.

Вона була добрим слухачем і завжди всіх підтримувала. Сашко, який виріс у тому ж районі, був на два роки молодший за неї. У дитинстві Ліда була популярною, і перш ніж Саша зрозумів це, вона вже була заміжня. Сашко втратив свій шанс.

Він намагався зустрічатися з іншими жінками, навіть танцював із Вірою, яскравою подружкою нареченої на весіллі. Незабаром вони стали парою, але їхнім стосункам бракувало глибини.

Сашко відчував, що його поспішають одружитися з Віри, особливо після того, як вона завагітніла. Їхній шлюб був натягнутим: наполегливий характер Віри вступав у протиріччя з характером Сашка. Зрештою вони розлучилися, і Сашко перейшов на нову роботу. Він обіцяв, що продовжуватиме утримувати їхню дитину.

Через роки Сашко одружився на Валі – жінці, що нагадує Ліду. Але навіть у цьому шлюбі не було тієї іскри, якої він прагнув, що призвело до чергового розлучення через 10 років. Якось, відвідуючи своє рідне місто, Сашко зіткнувся з Лідою.

Вона була такою ж чарівною, якою він її пам’ятав. Вони розмовляли, і Сашко довідався, що вона нещодавно овдовіла. Вони почали проводити час разом, і Сашко обсипав її ніжностями.

Ліда сумнівалася в нових відносинах так скоро після смерті чоловіка, але постійне кохання та увага Саші дуже скоро розвіяли її сумніви.

За деякий час вони вирішили жити разом. Ліда переїхала до Сашка – на радість обох їхніх родин, які були давніми сусідами. Їхні стосунки були засновані на взаємній повазі та ніжності. І

ось, через 10 років, вони залишаються нерозлучними, плекаючи кожну мить, проведену разом, вдячні за другий шанс, який дало їм життя.