У Рити наближався ювілей — 40 років. Така велика дата, але самостійно жити Рита почала нещодавно. Рівно 5 років тому вона почала будувати своє життя, бо до цього все за неї вирішувала її мама, яка була дуже владною жінкою.

З самого народження доньки її мати почала думати, як і що Рита повин на робити, з ким спілкуватися і на кого вчитися. Мати віддала дівчинку на бальні танці, на малювання і на фортепіано. Вона навчала доньку розуміти мистецтво, любити оперу та балет.

Також мати сама вибирала з ким варто дружити, а до кого взагалі не потрібно навіть близько підходити. Була одна дівчинка — дочка кухарки, то мати порахувала, що та низького рангу, щоб спілкуватися з її донькою. Тоді мати навіть змінила своє місце проживання, аби Рита не прив’язалася до доньки кухарки. А потім мати вирішила, що донька має вчитися на економіста.

Але закінчити В УЗ Риті так і не вдалося, бо мати захво ріла і довелося стежити за нею постійно. За кілька років матері не стало. Рита влаштувалась працювати секретаркою, а потім прийшло усвідомлення, що треба щось міняти. Вона поклала своє око на Сергія, сина свого начальника. Той теж ще жодного разу не був одружений. Вони зустрічалися півроку, а потім пішли до РАГСу. Але тільки-но Сергій переїхав до Ріти, так вона його просто зненавиділа.

Чоловік був страшенно волохатий, не прибирав за собою у ванні та на кухні. Ця неохайність виводила з себе, тому через два місяці Рита вигнала чоловіка з дому. Стало самотньо. Жінка вирішила, що треба завести тварину – собака підійде. Пішла до притулку, взяла великого пса.

Але її дратувало, що треба щоранку вигулювати собаку, постійно прибирати за нею шерсть. Довелося віддати собаку знайомим. Стало знову самотньо, тоді Рита зважилася на дуже важливий крок — завести дитину. Самій народжувати не хотілося, легше підібрати відповідну дитину в дитячому будинkу. Так Рита вирушила шукати ідеальну для себе дитину.