Коли прийшла додому то довелося очі долоням протерти адже одразу не повірила тому що побачила. Зайшла до кімнати і добре що стілець поруч стояв а то б напевно так би й лягла на підлогу. Чого-чого, а такого у власній квартирі я побачити точно не очікувала.

Два місяці тому я вирішила зробити невеликі косметичний ремонт у кімнаті. Чомусь я думала що то буде швидко: замінити вікно, балконний блок і двері, однак розтяглося оте все уже на добрий місяць. Але, основні роботи таки завершили, залишилось тільки оштукатурити і шпалери поклеїти.

Проте, те що спершу здалось справою кількох годин, тягнулось добрий тиждень. Я ніяк не могла знайти майстра який би оштукатурив мені довкола вікон, на балконі трішки і довкола дверей які я замінила. Так я вже усім вуха тим продзижчала, що донька таки вмовила свого чоловіка заскочити до мене на годинку і зробити те, про що прошу.

Зять у мене людина зайнята. Ну а як інакше у нинішньому світі? Дві роботи, ще й підробіток. Йому ж родину утримувати потрібно. Жарти – троє діток мають?

Про те, що він прийде у п’ятницю. я була попереджена заздалегіть, тож я все гарно прибрала, підготувала. Поклала клейонку на стілець, аби зять під час робіт її постелив на підлогу і з легкою душею пішла на роботу.

Повернулась і мало свідомості не втратила. Стіна була зроблена ідеально, але в цементних ляпках було усе довкола. Мабуть мішок з цементом стояв ось тут прямо біля вхідних дверей бо саме від них тягнулася через увесь коридор тоненька цівочка сухого цементу.

Видно було де він у ванні набирав воду і напевне отут же у ванній він відро і мив адже тепер моя білосніжна ванна перефарбувалася у брудно сірий відтінок. А ту клейонку яку я купила спеціально для того аби на підлогу не попав цемент ” майстер” просто проігнорував.

Я б не так реагувала якби підлога моя була стара, а так, я щойно постелила паркет заплатила дуже великі гроші і тут таке. Я навіть не уявляла чим я маю оце все зішкрібати і як доводити до толку.

Якщо хто зішкрібав засохли цемент із паркету нового за якого віддали усі свої заощадження, той зрозуміє мій стан: до третьої години ночі я наводила лад після того як мені допоміг зять.

Тієї ночі я так і не заснула, адже обурення просто клекотало всередині мене. Зі світанком я таки набрала зятя і сказала все що про нього думаю:

— Ти це навмисно? Так, аби я більше ні про що не просила? Краще б уже я найняла якусь людину, ну правда. Я розумію, що ти поспішав, але невже тобі важко було хоча б щось підстелити, чи прибрати одразу. А у ванній що? Заб’ється стік що мені робити?

Так, слів я не добирала адже не розуміла як так можна. У моїй родині такого ніколи не було. Якщо мій батько або брат щось робили то після них ніхто нічого не доробляв і не переробляв, адже все було зроблено до толку і дуже акуратно.

Уже ввечері мене набрала донька, навіть не привітавшись обурюється мені:

— Мамо, як ти можеш бути такою невдячною. Він тобі безкоштовно все зробив, витратив свій час, а ти його ще й винною зробила? Тобі так важко взяти і прибрати? Нащо всі ці сцени.

А я не розумію, якщо він мені зробив це все безкоштовно то що, потрібно було загидити мені всю квартиру?

І я за це повинна дякувати?

Та краще я вже б людину найняла і гроші заплатила, але за півгодини після того як він зробив ,я вже про все забула. А тут? Безкоштовно і 5 годин прибирання і після цього всього.

Їм не зрозуміло чому я так реагую. Мовляв, я невдячна.

Але де я невдячна? От ви б змовчали побачивши таке?

КІНЕЦЬ.