18 років тому я вийшла заміж. За цей час у нашій родині було всяке, але запам’яталися лише добрі моменти.

У нас народилися дві чудові доньки, а цього року наша молодша закінчила школу. Я весь час присвячувала сім’ї, а мій чоловік Сашко працював у місцевого фермера, і його часто не було вдома.

Поки мої дочки були маленькими, я не відчувала себе самотньою, але коли вони стали проводити більше часу далеко від дому – мені ставало сумно.

Наприкінці цього літа виникла така сама ситуація.

Доньки мали своє життя, а чоловік постійно був у роз’їздах, що заважало проводити час разом. Тому коли подруга зателефонувала і запросила мене на море на кілька днів – я моментально погодилася.

За два дні до від’їзду стався випадок, який змінив моє життя. Купуючи морозиво, я зустріла дівчину, яка забула вдома гроші.

Я купила їй морозиво, а вона подякувала мені і запросила до свого будинку відпочинку. Коли я увійшла – мене зустріли мій чоловік та його kоханка.

Я була спустошена і втекла до своєї подруги. Картини нашого сімейного життя постійно мелькали перед моїми очима, і я не знала, що робити. Єдине, у чому я була впевнена, то це в тому, що не повернуся до зрадника.

Подруга підтримала мене і допомогла мені з роботою та житлом.

Діти розуміли мій вчинок, але жити зі мною відмовилися. Вони приїжджають до мене на відпочинок, а чоловік уже зробив кілька спроб побалакати, від яких я відмовилася. Я вірю, що тепер у нас окремі життя.

КІНЕЦЬ.