Я пам’ятаю, як із самого дитинства ми з батьком робили мамі на день народ ження якісь сюрпризи. То вирішили мамі маленького цуценя подарувати, то політ на повітряній кулі, то самі зробили для неї посуд із дерева.

Батько був дуже креативним. Я чекав на мамин день народ ження більше, ніж на свій. Мені подобалося щоразу дивувати маму і робити їй приємне.

Коли мені виповнилося 16 років, то тата не стало. Мама більше не вийшла заміж, сказала, що як мій тато більше людей не існує.

Я з нею був цілком згоден. Тепер уже було не до свят та сюрпризів, ми цю традицію забули. Але все ж таки вранці я дарував мамі скромні подарунки, а надвечір йшов додому з великим букетом і її улюбленим тортиком.

На цей раз я знову повертався додому після роботи втомленим, з тортом у руках. Аж раптом почався сильний дощ. Я встиг швидше заскочити в під’їзд, зі мною туди стрибнула якась дівчина. У мене відкрилася кришка від тортика, торт промок. А у дівчини промок гарний букет квітів:

-Ну нічого, і таке буває, – оптимістично розпочала дівчина. Виявилося, що вона теж піднімалася до тієї ж квартири, що і я . Вона була постачальником квітів. Це мамі відправив дядько Гена, найкращий друг дитинства мого батька. Він завжди надсилав мамі квіти, дуже приємно.

Мама як відчинила двері, побачила нас мокрих, то й мене, і дівчину одразу затягла додому. Дівчину змусила одягнути свій халат, сказала, що поки речі не висохнуть, то вона нікуди не піде.

Довелося чекати довго, але за цей час ми так сильно зблизилися, встигли поговорити про все, я зрозумів, що заkохався. У результаті дівчина назавжди залишилася у нас удома, бо стала моєю дружиною.

КІНЕЦЬ.