Незадовго до весілля Ольгу раптово покинув Валерій, її наречений. Їй було 35 років, а Валерію – 40. Вони були нерозлучні відколи зустрілися більше року тому.

До Валерія заміжжя не було пріоритетом, частково через непоказну зовнішність Ольги, незважаючи на її інтелект. Ольга виросла зі своєю бабусею, яка часто відвідувала свою подругу ворожку Стефанію. Ольга познайомилася зі Стефанією у віці 20 років, під час навчання у коледжі.

Незважаючи на свою інтелектуальну красу, Ольга не мала шанувальників. Її бабуся розпитувала про романтичне майбутнє. Стефанія сказала одного разу, що Ольга ще не готова і зрозуміє, коли настане її час.

Минули роки, і бабуся Ольги пішла із життя. У 25 років у Ольги почалися стосунки з архітектором, але тільки для того, щоб незабаром дізнатися, що він одружений. Розбита горем, вона згадала пораду Стефанії.

Коли Ользі виповнилося 30, вона знову звернулася до Стефанії, яка не передбачала нічого суттєвого до 35 років. Вірна цьому, вона познайомилася з Валерієм за місяць до того, як їй виповнилося 35. Але не минуло й року після їх заручин, як він покинув її. Якось, спустошеній Ользі наснився сон за участю її покійної бабусі та Стефанії.

Наступного дня вона знову прийшла до Стефанії, яка вкотре глянула на її карту. Ворожка порадила Ользі зробити щось безпрецедентне, щоб здобути щастя. Пізніше Ольга помітила оголошення про продаж піаніно. Згадавши свої дитячі уроки гри на фортепіано, які влаштовувала бабуся, вона вирішила придбати його.

Купивши інструмент, вона найняла налаштувача Андрія Івановича. Коли він зіграв “Місячну сонату” Бетховена на нещодавно налаштованому піаніно – Ольга була наче загіпнотизована. Ці двоє зблизилися через спільні пристрасті. Андрій, який шукає інтелектуального партнера, побачив це у Ользі.

Вони швидко зблизилися, і Ольга зрозуміла, що саме її рішення купити піаніно привело Андрія до її життя. Стефанія підтвердила цю думку під час пізнішого візиту, заявивши, що безпрецедентним вчинком Ольги була якраз купівля піаніно. Ольга та Андрій одружилися, виконавши передбачення Стефанії та подарувавши Ользі повноцінне життя, про яке вона завжди мріяла.