Леся пообіцяла Олегу, що швидко збереться і попросила його почекати її у вітальні. Поки Олег чекав на Лесю, він оглянув кімнату і знайшов на полиці фотоальбоми. Він вибрав один навмання і знайшов фотографії маленької Лесі, у тому числі одну з її матір’ю до того, як вона пішла до школи.

Потім Олег взяв інший альбом і натрапив на фотографію, яка миттєво привернула його увагу. На фотографії була студентська вечірка, і один із хлопців на фотографії був дуже схожий на Олега, але він був з іншою зачіскою.

Коли Леся повернулася, він показав їй фотографію, і вона здивовано побачила, що хлопець дійсно дуже схожий на нього.

Коли повернулася мати Лесі, з’ясувалося, що людина на фотографії була її однокурсником з часів їхнього навчання в інституті. Мати Лесі, Ольга, розпитала про Олега, і Леся трохи почервонівши зізналася, що він їй подобається. -А як же Діма? -Між нами не було нічого серйозного.

Ольга обійняла свою дочку, дала пораду, щоб молоді не поспішали і придивилися один до одного, щоб пізніше вони не зіткнулися з проблемами. Леся засміялася та показала Ользі фотографію Олега. Жінка впізнала людину на фотографії та запитала прізвище Олега.

-Бондаренко.

-Хм, звучить дуже знайомо. Пізніше, після того, як Леся пішла зустрічатися з Олегом, Ольга знайшла сторінку хлопця в соціальних мережах і дізналася в ньому сина Віталія Бондаренка — свого першого та останнього кохання.

Віталій та Ольга покохали один одного під час навчання в інституті та були нерозлучні протягом п’яти років. Всі пророкували швидке весілля, але вони сильно посва рилися через щось дрібне.

Ольга навіть не могла згадати, через що саме. Їхні шляхи розійшлися, і Ольга вийшла заміж за батька Лесі. Жінка була занурена у свої думки, коли дивилася на фотографію Олега, який нагадував юного Віталія, і весь вечір думала про те, як могла скластися її доля, якби не та дрібна сварkа.

КІНЕЦЬ.