Кожен ранок для Семена починалося з тієї ж рутини: прокинутися, прийняти душ і вирушити до улюбленого кафе по дорозі на роботу за порцією кави з круассаном.

Це була його невелика насолода перед трудовим днем. Однак цього дня трапилося дещо особливе. Щойно Семен увійшов до кафе, його увагу привернула нова офіціантка.

Вона була мила, але здавалася дуже схвильованою. Семен замовив свій звичайний сніданок і помітив, як вона напружено підходить до його столика з тацею. Перш ніж він встиг щось сказати, вона невдало поставила перед ним каву,

і частина пролилася на стіл і на Семена. Дівчина розгублено вибачилася, і сльози наповнили її очі . Семен відчув, як його серце завмерло від її беззахисності.

Він поспішно втішив її: – Нічого страшного, не турбуйтесь. Це лише кава, – з усмішкою сказав він.

Вона намагалася витерти каву з його столу, все ще хвилюючись. Семен запропонував їй сісти та поділився з нею своїм круассаном. Вона вдячно посміхнулася, і їхня розмова потекла легко й невимушено.

– Як вас звати? – Запитав Семен.

– Ганна, – відповіла дівчина, витираючи останні сльози і покращуючи свій настрій.

– Ганно, я дуже хотів би побачитися з вами після роботи. Може, повечеряємо? Ганна подивилася на нього з теплою усмішкою і кивнула у відповідь.

Семен відчував, як його серце забилося швидше – від кохання та щастя. Залишивши чайові, Семен подався на роботу, але весь день його думки були з Ганною.

Він уже не міг дочекатися вечора, щоб поглибити своє знайомство з цією чарівною дівчиною.

Цей незвичайний інцидент з пролитою кавою відкрив двері в новий, непередбачуваний світ почуттів та нових починань для Семена – і він просто не міг бути щасливішим.

КІНЕЦЬ.