Хоч і на вигляд не скажеш, але Ніна та Саша були близнюками. Біологічно, от тільки ні зовнішністю, ні характером вони не були схожі. Наприклад, у школі, Сашко любив точні науки, а за рештою кращою була Ніна, яка ще й добре малювала, через це й вирішила незабаром стати вчителькою малювання початкових класів, а Саша у свою чергу вирішив вступити на міжнародні відносини.

Весь цей час близнюки тримали гарний зв’язок, і навіть коли почали жити окремо, не забували іноді дзвонити один до одного, дізнатися, як справи. В обох життя було чудове, обидва невдовзі збудували сім’ї, завели дітей, ось тільки Ніні трохи не пощастило. Чоловік бідний попався не найкращий,

став алкоголіком, часто піднімав руку на Ніну, а при одруженні він був чудовим хлопцем. Сашко про це не знав, допоки не стало вже пізно. Ніна з горе-чоловіком завели двох дітей, з якими їхній батько навіть не розмовляв майже.

Коли Ніна завагітніла знову, вона відвела дітей до мами, тому що їй було складно, тільки її чоловік наполягав на тому, щоб вона перервала вагітність, ну а власне Ніна була категорично проти. І ось, під час чергової сварки, коли Ніні знову дісталося від чоловіка,

у неї раптово заболів живіт, і треба було її терміново доставити до пологового будинку, ось тільки її чоловік лише злякався і вийшов з дому, залишивши Ніну в такому стані. Ніна зателефонувала братові, але від болю не змогла нічого сказати, лише плакала у слухавку.

Сашко не змусив себе довго чекати, допоміг Ніні вийти з дому, а дорогою до машини Сашка, Ніна побачила свого чоловіка, який лежав на землі, схопившись за ніс. За кілька годин Ніна вже тримала третю дитину на руках, яку вона назвала Олександром, на честь брата, який встиг і до пологового будинку сестру відвезти, і по дорозі чоловікові гаду ніс розбити.

КІНЕЦЬ.