В той час, коли ми з чоловіком одружилися, то стали жити в його квартирі.

Згодом у нас народилася донечка і я була дуже щасливою від того, адже стати мамою була моя мрія.

Я раділа, що ми живемо поряд з моєю мамою.

Мама нам в усьому допомагала чим могла.

Вона приходила до нас дуже часто зранку, сиділа з внучкою своєю, допомагала мені прибирати і готувати їсти, а потім брала мою донечку і йшла гуляти, а я могла відпочити і мати час для себе.

Завдяки допомозі і підтримці своєї мами я відчула всю радість та повноту свого такого довгоочікуваного материнства, адже завжди була виспана і відпочивша і могла час приділити й дитині, й чоловікові, й собі.

Всі ці роки мама мені дуже допомагала, а зараз водить нашу донечку до школи, забирає її, водить на гуртки і робити домашні завдання.

Моя мама була підтримкою і справжньою опорою для мене.

Згодом і мій брат одружився, невістка не хотіла жити в квартирі з моєю мамою, хоча там три кімнати і брат з дружиною стали орендувати квартиру в сусідньому під’їзді.

Згодом невістка Оксана народила донечку, мама дуже раділа і стала щодня приходити до них в гості.

Вона пропонувала Оксані свою допомогу, говорила, що може прибрати, чи їсти приготувати, щоб вона погуляла з дитиною.

Оксані це дуже не подобалося, вона сприймала це, як докір, мовляв, що мама так натякає, що в неї брудно в квартирі і чоловік голодний, що вона погано готує.

І одного разу Оксана твердо сказала моєму братові, щоб поговорив з мамою, щоб та не приходила до них в гості щодня, не контролювала невістку.

Брат поговорив з мамою і вона сказала, що більше без запрошення приходити не буде.

Та згодом Оксана вже сама просто стала просити свого чоловіка, мого рідного брата, щоб вони орендували квартиру подалі від нашої мами:

– Потрібно знайти інше житло, далі від твоєї мами. Я вийду на вулицю, а вона до нас біжить відразу. Перевіряє чи донька тепло одягнена, запитує чим я її годую, як вона спить. Постійно хоче мене контролювати.

Брат знайшов інше житло і з’їхав з дружиною подалі від мами своєї.

Тепер вони живуть далеко, до них на метро довго потрібно їхати, а потім маршруткою пару зупинок.

Так і жили.

А цього року донька брата мала йти в перший клас і він сказав мамі, що Оксана дозволяє, щоб вона водила її в школу так, як вона водить і іншу онучку, мою доньку.

Мамі не зручно відмовити синові у цьому, адже розуміє, що зараз потрібна йому її допомога, вона нічого йому не сказала.

А я відразу набрала брата і сказала, що мама його доньку в школу водити не буде, їй зараз 65 років.

Вона не буде пів дня кататися в метро.

Якщо хочуть, щоб мама водила і забирала дитину з школи, нехай знайдуть їй школу біля нас і квартиру теж ближче до мами.

Інакше до них так далеко ніхто їздити не буде.

Тепер брат з невісткою ображаються на маму і на мене, кажуть, що бабуся одну онуку любить дуже, все готова зробити заради неї, все робить для неї, а до іншої їй байдуже, вона її навіть в школу водити не хоче.

Я розумію, що все це накручує Оксана, недобра вона жінка і все.

Мама до неї з усією душею тягнулася свого часу, але вона її турботи не оцінила.

Як тепер владнати цю ситуацію, я не знаю.

Мама дуже хвилюється, що невістка ображається на неї.

Як їй бути тут? Що порадити мамі і як їй допомогти?

КІНЕЦЬ.