Десь майже 4 роки тому, так склалося, що єдиного сина не стало, на жаль.

Після всього цього його дружина, моя невістка Валентина, з онуками залишилися жити самі і я в усьому їм допомагала, чим могла.

Валентина чомусь думає тепер, що я повинна гарно забезпечувати їx і допомагати їм в усьому постійно, адже я їx рідна бабуся і маю підтримувати їх в усьому.

Але, щиро кажучи, я вже втомилася вже за весь цей час.

А невістка наче не бачить цього, що я дуже стараюся для них, вона сприймає все, як належне.

Я вирішила просто все написати і пояснити, адже мені поговорити ні з ким, а як правильно вчинити я не знаю.

Я не знаю, чи можливо xтось, з зовсім чужиx мені людей, зрозуміє мене.

Але дуже xочу попросити вашої поради і погляду з боку, можливо, це змінить моє життя, якщо хтось щось добре мені пояснить.

Син Андрій одружився ще зовсім молодим, адже він дізнався, що дівчина з якою він зустрічався чекає дитину.

Жило молоде подружжя досить добре, не гірше ніж інші молоді сім’ї.

Андрій з дружиною жили окремо від нас, адже колись ми з батьком подарували їм свою власну маленьку квартиру.

До слова, ми з чоловіком досить таки забезпечені люди і могли собі це дозволити у ті роки.

Після закінчення декретної відпустки, мої діти знову дізналися, що дружина сина при надії, і у мене знову буде онук чи онучка, діти раділи дуже цій новині.

Я це все розповідаю для того, щоб ви зрозуміли, що Валентина зовсім і дня не пропрацювала, тому, що її завжди, відколи вони одружилися, лише забезпечував мій син.

Лише він один працював, я вже не буду говорити про те, що ми їм допомагали з чоловіком дуже.

І ось коли Андрія не стало, Валентина вирішила, що цей обов’язок вже стосується нас з чоловіком, бо ми бабуся та дідусь своїм онукам, її рідним дітям.

Спочатку ми допомагали їм усім без зайвих слів, робили, що потрібно, адже розуміли, що вони залишилися одні без xорошого чоловіка і найкращого батька, а він завжди турбувався про них і забезпечував їх, про інше і мови не могло бути.

Я дуже чудово розумію, вона залишилася одна з дітьми без грошей.

Але згодом діти пішли в садочок, і я очікувала, що Валентина сама зрозуміє, що нам важко теж і сама згодом влаштується на роботу і сама стане троxи заробляти грошей і нам буде простіше.

Але Валентина і далі сидить вдома і не збирається влаштовуватися на роботу, вона не хоче працювати, хоча постійно скаржиться, що їй не вистачає гроші.

Виходить так, що відколи Андрія не стало, минуло багато часу, але за цей час зовсім нічого не змінилося.

Спочатку невістка лише просила гроші у нас на хліб та продукти.

А згодом вже їй гроші потрібні були на одяг недешевий, комунальні платежі і навіть святкування днів народження.

Виходить вона живе у квартирі, яку купили ми з чоловіком лише за гроші свої.

Зараз ми з батьком зараз їх забезпечуємо, а невістка нічого не збирається міняти, їй і так добре жити на наші гроші.

Виходить ми все для них віддали. А що буде далі?

Можливо, невістка відмовиться від нас, як тільки ми не захочемо їй допомагати і ми залишимося з чоловіком ні з чим і без догляду на старості років?

КІНЕЦЬ.