Невістка та син живуть зі мною вже 8 років. Вони мають двох дітей, і я їх дуже люблю.

Я роблю все, що можу допомогти їм: від приготування їжі до оплати рахунків за комунальні послуги.

Однак я не можу допомогти їм ще й додатково фінансово, оскільки я не маю зайвих грошей. Нещодавно вони купили будинок у новобудові, досі виплачують кредит та роблять ремонт.

В даний час працює тільки мій син, тому що невістка знаходиться в декретній відпустці і поки що не знайшла постійну роботу.

Рік тому захво ріла мати моєї невістки, і сім’ї довелося важко. Мати не мала грошей, і вона жила з молодшою дочкою, яка нещодавно розлу чилася і повернулася додому з сином.

Вони дуже покладалися один на одного. Але кілька місяців тому мати пі шла із життя, залишивши дочкам ділити її квартиру.

Тоді сестра невістки попросила її відмовитися від своєї частки спадщини, щоб вона та її син могли жити там спокійно . Невістка погодилася і поступилася сестрі. Я була засмучена та обурена її рішенням.

Я не думаю, що вона мала відмовитися від своєї частки, тому що мій син працює один, і вони зазнають фінансових труднощів.

Діти взяли кредит, щоб купити нову будівлю, і мій син підробляє, щоб зводити кінці з кінцями. Він не ходить у відпустку та бере компенсацію у грошах.

Я вважаю, що моя невістка мала залишити спадок собі, тим більше, що половина двокімнатної квартири є цінним активом. Мій син і я, ми обоє, не згодні з рішенням невістки, бо воно забирає майбутнє у їх дітей.

КІНЕЦЬ.