Коли я зустрів Наталю одразу зрозумів, що це моя доля.

Довго ми не притиралися один до одного. Місяць зустрічалися, а там і з’їхалися.  Спільний побут налагодили швидко, тому сумнівів щодо нашої сумісності більше не виникало. Я освідчився своїй дівчині й уже через пів року після нашого знайомства ми одружилися.

Перший час жили на орендованій квартирі, а потім я успадкував від дідуся квартиру.  Отримавши власне житло, прийнялися за ремонт.

Хоч і очікували, що справимося досить швидко, але ціни кусалися, тому ремонтні роботи затягнулися на рік.

Облаштувавши своє сімейне гніздечко, вирішили, що настав час задумати про поповнення. Декілька місяців старань та спроб ні до чого не призвели.

Наталя звернулася  до лікаря. Жінка мала деякі проблеми зі здоров’ям, довелося робити операцію.

Потім декілька місяців реабілітації. Весь час я підтримував кохану та запевняв, що у нас все неодмінно вийде.

Так і сталося, через рік після перших спроб Ната нарешті показала мені довгоочікувані дві смуги. Через дев’ять місяців у нас народилася донечка Меланія.

Наперед ми нічого не купували, бо були забобонні.

Тому вже після народження дитини я поїхав додому, щоб все підготувати.

Мої батьки обіцяли допомогти й купити дитині ліжечко. Коли я поїхав у магазин по візочок, повернувшись додому побачив у дитячій своє стареньке ліжечко.

Мати пояснила, що не варто витрачати кошти на нове, якщо старе цілком підійде.

Мені не хотілося образити неньку, тому я погодився.

Дружину з донькою забрав додому через два дні. Коли Ната увійшла до дитячої й побачила стареньке ліжечко, замість нового, дуже розізлилася й влаштувала скандал. Мої батьки випадково стали свідками суперечки.

Закінчилося тим, що Ната випровадила мене з батьками за двері, назвавши «скупими».

Я знав, що така реакція дружини можлива. Ната декілька разів показувала мені модель ліжечка, яке їй подобалося. Тож очікувала, що я придбаю саме його.

Зрозумівши, що вчинив неправильно через два дні вирішив їхати просити пробачення.

Дружина двері відімкнула, до квартири впустила. У дитячій уже стояло новеньке ліжечко, подарунок від батьків Нати. Я попросив пробачення та пообіцяв більше ніколи не економити на нашій дитині та не слухати усі поради своєї матері.

Ми помирилися. Своє стареньке ліжечко я відвіз на смітник, щоб більше нікому не довелося через нього сваритися. Мої батьки ще довгий час не наважувалися зайти в гості.

Сподіваюся, що наступного разу їхній «подарунок» не посварить мене з дружиною.

КІНЕЦЬ.