Дядю Костю не любив ніхто, можливо, через його суворий характер чи прямолінійну чесність. Він був одружений один раз, але після 3 бурхливих років дружина пішла від нього до іншого чоловіка.

Він ніколи не мав дітей, та й не прагнув цього. Головним заняттям Кості був бізнес, який спочатку приносив йому одні борги та стрес, посилюючи його сімейні негаразди.

Але й цікаво те, що саме після розлучення його бізнес почав процвітати.

У свої 68 років Костя жив один – у відокремленому заміському будинку, далеко від сусідів, буркотливої дружини та вимогливих дітей.

Його спілкування з родичами теж було мінімальним: він навіть важко згадував імена своїх племінників.

Проблеми зі здоров’ям у якийсь момент зробили його самотнє життя складним – особливо пересування великим будинком.

Турбуючись за своє майбутнє та улюбленого пса Рекса, Костянтин одного разу скликав родичів, нібито для вибору спадкоємця.

Серед лестощів і фальшивих ласок лише його племінник Микита, батько-одинак, що переживає труднощі після того, як його покинула дружина, виглядав щирим.

Поки інші оглядали будинок Кості зі своїми прихованими мотивами, Микита вийшов надвір подихати свіжим повітрям і у результаті відверто поговорив з Костею на альтанці.

Усвідомивши щиру і взаємну потребу у підтримці, вони уклали угоду: Микита буде допомагати Кості по господарству та в саду, в обмін на те, що Костя буде дивити за сином Микити, коли той буде у відрядженнях.

Ця угода не тільки забезпечила Костю такою необхідною допомогою, а й дозволила Микиті спокійно продовжувати працювати.

Микита навіть не підозрював, що ця угода незабаром зробить його єдиним спадкоємцем успішного бізнесу та маєтку Костянтина.

КІНЕЦЬ.