Моя дочка вступила в університет у Львові. У цьому місті живе моя тітка. Я була рада, що моя дочка зможе піти до неї у гості. Я зателефонувала тітці і попросила її, щоб вона приглянула за моєю дочкою. Тітка погодилась, але під час розмови я відчула, що вона не зраділа моєму проханню. Я дивуюсь, що вона мені не відмовила.

Через два місяці я приїхала до тітки в гості. Я купила для неї подарунків і привезла зі села гостинці. Я привезла закрутки, домашній сир, сметану і м’ясо. Тітка дуже зраділа подарункам і одразу забрала їх до кухні.

Коли ми сіли вечеряти вона поклала на стіл склянку води і булку. Я була дуже голодна і одразу все з’їла. Я не наїлась, але мені було незручно просити добавку, тому я голодна пішла спати в кімнату в якій постелила мені тітка.

Зранку вона мене знову пригостила булкою і склянкою води. Я вирішила запитати її чи немає вона щось інше їсти, бо я привезла з дому багато їжі. Але Галина відповіла, що зараз вона немає часу мене пригощати. Вона одягнулась та пішла на роботу. А я поїхала до гуртожитку, де жила моя дочка.

Коли я була в Олени вона мене пригостила супом, який вона сама приготувала. Виявилось, моя дочка смачно готує. Коли ми жили разом я цього не помічала.

До тітки я повернулась ввечері. Я усю дорогу думала чим вона мене пригостить. Коли я зайшла до кухні, то побачила на столі знову склянку води і булку. Я булку не їла, а тільки випила склянку води. Я в дочки добре поїла і була ситою.

На наступний день я не чекала поки тітка приготує сніданок, я вже знала чим вона мене пригостить. Я зібрала свої речі і поїхала додому.

Коли моя тітка захоче приїхати до мене в гості я її буду пригощати булкою і водою. Можливо, тоді вона зрозуміє, що з гостями так поводитись не можна.

КІНЕЦЬ.