Коли моя мама була в Італії на заробітках, ми з чоловіком вирішили в її квартирі прибрати. Я почала відкривати шафи і дуже здивувалася, побачила свою маму зовсім іншою людиною

Моя мама багато років жила і працювала в Італії. Вона мені з сестрою дуже допомагала в усьому.

В березні я з сином поїхала до неї в Італію, а вже через декілька місяців, ми всі разом повернулися додому.

Мама пів життя прожила сама в Італії і мабуть ця самотність на неї погано вплинула.

Вона не вміє прибирати в квартирі, речі в неї постійно розкидані, продукти не мають свого місця, 2 шафи забиті одягом, який вона роками не перебирала. Моя мама постійно зносить до хати газети з акційними товарами в магазинах.

Для неї прибирати означає помити підлогу, ванну і туалет почистити. Все. Я дуже багато разів пояснювала їй, просила, що потрібно витирати поверхні від пилу, повикидати всілякі, нікому не потрібні, папірці, перебрати речі, які просто місяцями стоять в пакетах, одяг перескладати і тоді він не мусить бути на прасувальній дошці..

А вже про шафу й говорити не хочеться. У мами шафи повністю забиті різним одягом – там нічого толкового не має, але шафа забита повністю.

Квартира у моєї мами досить таки велика, але з купою мотлоху, який мама вже купує в секонд хенді замість того щоб купити новий і мати в ньому порядок.

Коли ми жили разом, ще з моїм чоловіком, то раз зробили генеральне прибирання в її кімнаті, коли вона була за кордоном. Ми стільки непотрібного повикидали просто, бо ради не могли дати тому всьому. Просто сил вмовляти вже не було.

Так потім були сльози і образи, що ми повикидали для неї цінні речі, хоча я добре знаю, що це неправда, вона тими речами роками не користується, там половину речей просто поцвіло.

Я лише хотіла показати як може бути в квартирі чисто та охайно, скільки місця вільного з’явилося і як приємно і чисто може бути.

З однієї сторони розумію, що це її особиста справа, її життя і особистий простір, але просто вона критикує інших, коли ті не прибирають. Я тоді мовчу, бо коли почну перелічувати всі її недоліки, то мама знову дуже образиться.

Вона аж занадто вірить у різні повір’я, обряди, якісь забобони. Раніше такого за нею я не помічала.

Одного разу я вже показала їй статтю про те, що коли в хаті багато речей, які просто стоять, старі, розбиті, пил, то буде погана енергетика. Не звертала уваги. Просто не знаю, як їй щось донести.

Моя мама навіть на вінчання до нас принципово не прийшла, бо на території церкви є цвинтар, а це дуже погано.

Готувати їсти добре не вміє, але критикує інших, а мені то щоразу дорікає, що в мене щось пересмажене, пересолене, недосолене, або ще якесь не таке. Я мовчу, бо знову мама образиться. Вона не є погана людина, добра, деколи аж занадто, мила, але не визнає своєї неправоти і думає, що знає все краще, ніж інші.

Я змирилася вже майже з усім, мама у мене одна, я її люблю, я не янгол теж.

Але що з тим прибиранням робити? Порадьте, можливо ще можна їй щось донести?

Джерело