Коли я йшов вузькою вуличкою мого маленького, улюбленого села, спогади про моє минуле і, здавалося б, щасливе життя дуже різко наринули на мене.

Я згадав свою люблячу дружину, моїх дорогих онуків, яких я ніжно тримав своїми зморшкуватими руками. Скупі сльо зи заблищали в моїх сумних очах, коли я подумав про життя, яке в мене колись було. Я був люблячим і дбайливим чоловіком, чудовим і надійним батьком, якого поважали, та мудрим дідусем.

Я знав Олю з дитинства, і коли ми одружилися, Бог благословив нас прекрасною дочкою Наталею. Як батько, я проводив увесь свій вільний час зі своєю дочкою і душі в ній не мав.

Коли вона виросла і знайшла свого обранця, Михайла, ми з Олею прийняли його як рідного сина, даруючи йому наше батьківське кохання, оскільки він ріс сиро тою.

Невдовзі Оля вирішила поїхати за кордон на заробітки, сподіваючись забезпечити своїм дітям щасливе життя. У нашому великому дворі розпочалося будівництво нового будинку, який викликав заздрість усіх сусідів.

Однак згодом я почав сильно пити , і це перетворилося на звичку, яка призвела мене до того, що я перестав насолоджуватися життям та своєю сім’єю.

Моя дочка Наталя повідомила про все свою матір, яка потім передала Михайлу контроль над заробленими грошима. Михайло швидко став єдиним господарем і одразу ж купив собі нову іномарку, яка теж справила враження на сусідів. Я залишився сам у старій літній кухні, куди Михайло перевіз мене з рідного дому.

Моє життя стало нестерпним, і я не відчував жодної підтримки з боку своєї сім’ї і не чув від них доброго слова.

І все це незважаючи на те, що вони жили в тому ж районі, де я виріс, і в будинку, який ми з дружиною купили на власні кошти. Оля взагалі перестала приїжджати додому, а потім селом поповзли чутки, що вона знайшла іншого чоловіка на чужині.

Якось я посва рився з Михайлом, який, не роздумуючи, вигнав мене з мого власного дому.

Я чекав за парканом до вечора, поки моя дочка Наталя не повернулася з роботи. Я розповів їй все і вибачився за свою поведінку, пообіцявши проконсультуватися з лікарями та попрацювати над подоланням своєї залежності.

Проте Наталя підтримала позицію свого чоловіка і веліла мені більше ніколи не з’являтися на їхньому порозі.

КІНЕЦЬ.