Коли ми запрошували до нас rостей, то кожному відзначали приблизну суму, яку ми витратили на весілля, і яку б ми хотіли отримати від них, в якості подарунка. Через тиждень після весілля ми розкрили конверти і розпакували подарунки. Дізнавшись, скільки там, я мало не втратила свідомість!

Почну свою розповідь з того, що я недавно одружена жінка. Місяць тому я сказала «так» любові свого життя, і з цієї причини я є найщасливішою жінкою в світі. Наше весілля було тієї, про яку ми обидва мріяли, і гості також сказали нам, що вони відмінно провели час і були в захваті.

Ми не розрахували одного — щедрості наших гостей. Підрахувавши гроші з конвертів, ми були сильно розчаровані. На весілля нам не вистачило грошей!

Організація весільної церемонії поглинула мене повністю майже на 2 роки.

Я шукала ідеальних підрядників, плаття, місце для вечірок, гарну церкву Все потрібно було доопрацювати на найвищому рівні.

Євген поділяв мою думку, він також мріяв про казкове весілля. Ми знали, що не збираємося економити в цей день, тому виділили всі заощадження організації і взяли невелику позику.

Всього ми заплатили близько 400 тисяч. Може здатися, що це завелика сума для святкування лише на 80 гостей, але за якість треба платити.

На нашому весіллі було харчування кращих кухарів, ми забезпечили наших гостей розкішним житлом і безліччю атракціонів. Наші стилізації також коштують дорого.

Це повинно було бути красиво, і це було. До того часу.

Ми з Євгеном сподівалися, що гроші з конвертів принаймні дозволять нам виплатити позику, який ми взяли для організації церемонії.

Ми потай мріяли, що церемонія взагалі окупиться, тому що гості оцінять розкіш, яку ми їм приготували, і не підведуть нас. Коли ми запрошували до нас гостей, то кожному відзначали приблизну суму, яку ми витратили на весілля, і яку б ми хотіли отримати від них — в якості подарунка.

Через тиждень після весілля ми розкрили конверти і розпакували подарунки.

Дізнавшись скільки там, я мало не втратила свідомість. З 80 чоловік ми отримали — мізер — навіть не хочу вам писати цю суму. Мені було б по-справжньому соромно давати комусь такі копійки.

Я вважаю за краще нічого не давати і не приїжджати на весілля. Що ми повинні тепер купити за ці «копійки»? Ми сподівалися, що за ці гроші покриємо кредuт, і ще залишиться на хороший відпочинок за кордоном!

Тепер сидимо з Євгеном і думаємо: для чого нам потрібна була така розкішна весілля?

КІНЕЦЬ.