Наша сім’я все життя, скільки я пам’ятаю, була дуже згуртованою: три дитини в сім’ї, міцний та хороший шлюб у батьків, добрі та турботливі дідусі та бабусі.

Ми дійсно росли в такій теплій та дружній родинній атмосфері, яка невідома зараз багатьом людям.

Однак, після того, як не стало нашої рідної мами, все змінилося, на превеликий жаль – моя сестра стала зовсім іншою і, більш того, позбавила нас спадщини, зовсім несподівано та неочікувано для нас.

Мені, щиро кажучи, дуже важко це визнавати, але я не вірю, що це дійсно вона так могла вчинити з нами, адже ми найрідніші люди і в мене не вкладається це все в голові.

Справа в тому, що після того, як не стало й нашого рідного тата, нам було дуже важко, але ми продовжували підтримувати один одного, спілкувалися.

Всі ці роки ми ніколи один одного не залишали ще зі шкільних часів, а тепер я з братом регулярно ходжу у суд і намагаюся повернути рівну долю батьківської квартири для нас з братом.

Всі мої спроби зв’язатися з моєю рідною сестрою Людмилою зазнали невдачі – вона не бере телефон. коли я їй телефоную, всіляко уникає особистих зустрічей з нами.

Мені навіть важко визначити, коли все це стало реальністю для нас.

Відтоді, як не стало мами, ми не бачилися пів року, і хоч листування не може передати всі емоції – я відчувала, що їй важко.

А потім, в один день, мені мені якось приходить повідомлення від брата, в якому йдеться про те, що квартира повністю належить нашій рідній сестрі.

А справа в тому, що Людмила якось оформила лише на себе всю квартиру, я сама не розумію як.

Тепер у нас братом немає ні квартири, ні грошей.

Весь спадок належить їй і це при тому, що всі знали і бачили вже давно текст заповіту.

Все було чітко поділено між нами трьома.

Я навіть намагалася з нею зв’язатися, часто телефонувала їй, писала повідомлення але який сенс.

Я ніколи б не повірила, що вона сама може так вчинити з нами.

Чи, можливо, любляча сестра змінитися настільки, щоб заради грошей і квартири припинити будь-які родинні зв’язки і жити в своє задоволення.

Якщо чесно, то мені не стільки потрібна квартира, скільки мені хочеться дізнатися справжню причину такої поведінки.

Що змусило її так з нами обійтися?

Чи може наша сім’я знову стати згуртованою та рідною. Я дуже вірю, що сестра зрозуміє, що вчинила помилку і поділиться з нами майном, як того хотіли наші батьки.

Але як нам налагодити родинні стосунки, щоб все було добре, як колись?

КІНЕЦЬ.