Моя рідна сестра Ксеня оформила всю спадщину, яка залишилася після нашої матері лише на себе одну, а мені обіцяла виплатити половину вартості її квартири згодом, коли все оформиться і вона виставить на продаж.

Але відтоді минув майже рік, а грошей я, які мені обіцяла Ксеня, так і не отримала, на жаль. Моя сестра постійно все обіцяє та обіцяє лише, а потім знову переводить все на потім і лише виправдання шукає якісь.

А весь цей час в батьківській квартирі сестра живе зі своїм чоловіком, а я залишилася ні з чим, що навіть і підозрювати не могла.

Справа в тому, що близько року тому не стало нашої мами. Від неї мені з сестрою залишилася велика і простора двокімнатна квартира. У цій двокімнатній квартирі мама останні роки жила одна.

Я якраз навчалася на останньому курсі інституту в іншому місті, тому на той час проживала в гуртожитку, мала там тоді маленьку кімнату. А Ксеня орендувала з подругами собі окреме житло.

Коли мами не стало, моя сестра відразу ж повернулася додому та почала по-господарськи поводити себе в нашій квартирі.

Після прощання з мамою, минуло трохи часу і я вирішила підняти тему спадщини, так як дуже добре знала, що мені також належить половина маминої двокімнатної квартири. Тим більше, що після отримання диплома я збиралася повернутися жити в рідне місто, адже мені там дуже подобалося.

Та сестричка сказала, що почуває себе не дуже добре, адже сумує за мамою та попросила відкласти цю розмову на деякий час, одним словом, на потім.

Зовсім нічого поганого не підозрюючи, я зібрала речі та поїхала на навчання. Минуло трохи більше тижня, а Ксеня так і не зателефонувала мені сама й тоді. Тоді я вирішила не гаяти часу та приїхати до неї самої.

При зустрічі Ксеня почала виправдовуватися, що була вся в турботах цей час та просто забула мені зателефонувати. Ми з нею розговорилися, і вона запропонувала мені оформити цю квартиру на неї, щоб було менше мороки і мені, а вже після пообіцяла заплатити гроші за мою законну половину житла.

Сестра пояснила, що так буде дешевше і швидше, коли спадок на одну людину оформляється, ніж на декількох спадкоємців, та й швидше, загалом, тому від цього виграємо ми обидві.

Я теж десь колись таке чула, але уточнювати не стала, просто, з вдячністю, погодилася з рідною сестрою, адже думала, що вона й мені час та гроші зекономить і багато зусиль мені не потрібно, і бігати по різним інстанціям не потрібно, і ріелторів шукати не потрібно, просто забігти на пару хвилин до нотаріуса і написати відмову від спадку. Так і зробила.

Мені ця ідея самій сподобалася, і я погодилася. Я не уявляла, як ми будемо жити з сестричкою разом, тому вважала її пропозицію доречною.

“Так я зможу купити собі однокімнатну квартиру і жити окремо” – подумала тоді я.

Минуло трохи часу, Ксеня вступила в спадок, і вона оформити мамину квартиру на себе. Я все чекала своїх грошей, які мені сестричка пообіцяла за житло. Але вона не поспішала їх віддавати та годувала мене завтрашнім днем.

Закінчивши навчання, я повернулася в рідне місто та вирішила спочатку пожити у сестри, в квартирі нашої мами, поки знайду собі житло. Яке було моє здивування, коли рідна людина відмовив мені в цьому проханні категорично.

В нашій двокімнатній квартирі Ксеня вже жила не одна.

– Як ти собі це уявляєш? Будемо жити втрьох? Це ж смішно, – сказала мені тоді Ксеня.

Мені довелося попроситися пожити у своєї подруги дитинства, напросилася хоч тимчасово.

Було так незручно визнавати той факт, що рідна сестра, моя найрідніша у світі людина, буквально виставила мене на вулицю. Вона зрадила мене заради чужої людини. Навіть складно передати, яке було у мене розчарування і пустка в душі.

Все б нічого, якби Ксеня виконала свою обіцянку та повернула гроші: продала квартиру чи сплатила б половину за неї. Але сестра, дивлячись з усього, не збирається цього робити.

Якби я раніше могла бодай лише припустити, що так все буде, то не погоджувалася б на цю домовленість з квартирою. А тепер я залишилася біля порожнього корита. Як бути в моїй ситуації?

Я записалася на консультацію до хорошого юриста. Але то буде за тиждень. А зараз лише смуток і неспокій на душі, так довго чекати. Хочеться знати чи не пізно ще щось змінити? Чи зможу я хоч якось повернути собі хоч частину маминого спадку?

Джерело