Моя мати живе одна вже 20 років, відколи пішов з життя мій батько.

Зараз їй 67 років, вона незаміжня, але останні п’ять років зустрічається з чоловіком свого віку.

Він зрідка відвідує її, а потім повертається до родини своєї дочки, де проводить більшу частину часу з онуками.

Мені ж після розлу чення довелося переїхати до дочки до однокімнатної квартири.

Але тепер моя дочка виходить заміж і зніматиме свою власну квартиру.

Тому я запропонувала матері переїхати до мене, а її квартиру віддати онучці. Однак вона відмовилася , заявивши, що звикла жити сама.

Від розпачу я вирішила все ж таки переїхати до матері, незважаючи на її заперечення, а свою квартиру віддати доньці.

Проте відколи я переїхала, справи пішли не дуже добре.

Моя мати не розмовляє зі мною і навіть не дзвонить своїй онучці, з якою в неї раніше були чудові стосунки.

Я попередила її, що, якщо вона й далі так поводитиметься, то мені доведеться продати або здати квартиру.

Минуло два місяці з того часу, як я переїхала до неї, і атмосфера в будинку дуже важка.

Я підозрюю, що її kоханець може мати дружину, тому вона ніколи не ночує в нього.

Моя мати, швидше за все, підозрює те саме.

Незважаючи ні на що, моя мати, як і раніше, ходить на роботу і бачиться зі своїм kоханцем.

Але ж ніхто з нас не знає, що принесе завтрашній день.

КІНЕЦЬ.