Коли довгоочікуваний дзвінок перервав тихий робочий день Світлани, вона миттю підняла телефон. На іншому кінці дроту чувся тривожний голос її літньої матері. “Світлано, терміново приїжджай до мене в село,” пролунало у слухавці. Серце Світлани застукало швидше.

Всі думки про роботу, плани та зобов’язання миттєво зникли. Вона розуміла, що мати ніколи не подзвонила б з такою наполегливістю, якби не було серйозної причини. Світлана взяла ключі від машини і, залишивши всі свої справи, помчала до маминого будинку.

Село, де виросла Світлана, була відносно недалеко від міста, але дороги були такі, що на неї чекалв довгий шлях. З кожним кілометром вона не могла не думати про те, що могло статися. У її голові миготіли думки про хворобу, нещастя або інші негаразди, які могли спіткати її мати.

Час здавався нескінченним, але нарешті вона прибула до села. Мамин будинок стояв перед нею, тихий і спокійний, наче нічого не сталося. Світлана підбігла до дверей і швидко відчинила їх.

Вона зайшла всередину, і погляд її зачепило те, що стояло на столі. Там, у всій красі, лежали її улюблені пиріжки. Світлана відчула, як її ноги підкосилися.

ї мати стояла поряд, посміхаючись із задоволенням, а в очах її блищали щасливі сльози. “Мамо, що це? Що сталося?” – Запитала Світлана, намагаючись зрозуміти ситуацію. Мама прийшла ближче і обійняла дочку. “Люба, я знаю, що ти занадто довго не бачила батьків через роботу і свою суєту,” сказала вона з ніжністю в голосі.

“Я вирішила влаштувати маленьку несподіванку. Пиріжки твої улюблені, правда?” Світлана зрозуміла, що все гаразд, і її серце заслужено вщухло. Вона обняла мати дуже міцно, відчуваючи її тепло та турботу. “Дякую, мамо,” пробурмотіла вона з глибокою вдячністю.

“Ти завжди знаходиш способи зробити мої дні яскравішими.” Вони провели решту вечора вдвох, насолоджуючись пиріжками, чаєм і просто спілкуванням. Цей момент став нагадуванням про те, що важливо цінувати близьких, дбати про них та приділяти їм час. Світлана зрозуміла, що навіть у світі, що біжить, суєти і стресів справжній сімейний зв’язок завжди залишиться її надійним укриттям і джерелом радості.

КІНЕЦЬ.