Моїй хорошій подрузі Олені нещодавно зателефонували її родичі з села, переконуючи її привезти свою матір до себе в місто, тому що вона більше не могла піклуватися про себе і потребувала постійної уваги з боку своєї сім’ї.

Хоча Олена часто відвідувала свою матір і забезпечувала її всім необхідним, але старенькій, як і раніше, був потрібен постійний догляд. Сім років тому Олена вийшла заміж за багатого чоловіка, і тепер у них двоє дітей – син та дочка.

Хоча її чоловік не заперечував проти того, щоб вона допомагала своїй матері на відстані, але, зі зрозумілих причин, не хотів, щоб його теща постійно жила з ними в їхній квартирі через незручності та додаткові витрати.

Хоча Олена співчувала ситуації матері, вона не могла привезти її додому. Крім того, їй потрібно було дбати про новонароджену дочку.

Нещодавно її чоловік погодився виділяти 3 тисячі на місяць, щоб Олена могла найняти доглядальницю для своєї матері у селі.

Однак знайти доглядальницю виявилося непросто , оскільки люди в селі важко зводили кінці з кінцями через зростання вартості життя та зниження зарплат, та виїжджали звідти за кращим життям.

Незважаючи на зусилля Олени знайти того, хто допоміг би її матері, ніхто з її друзів чи родичів не захотів цим займатися, стверджуючи, що вона досить багата, щоб найняти когось професійного у цій галузі. Олена була розчарована, бо сподівалася швидко знайти доглядальницю.

Вона не хотіла кидати свою матір і залишати її одну в селі, і щосили намагалася знайти рішення, яке задовольнило б усіх.

Олена досі запитує: хіба мало 3 тисяч на місяць, щоб найняти доглядальницю для її матері, враховуючи нинішню ситуацію в селі?

КІНЕЦЬ.