Добре, коли в батьків є допомога та підтримка на старості років, у вигляді добрих та турботливих дітей. Не усім, звісно, доля дарує таке щастя, але, напевно, багато чого залежить від самих батьків, як вони виховали свою дитину і що вони вклали у неї.

Батьки Світлани, мама і тато, вже вийшли на пенсію досить таки давно.

Їм зараз живеться дуже непросто, адже пенсія у них досить таки мізерна, а з такими грошима зараз далеко не заїдеш, як кажуть в народі. Батьки на комунальні мають собі, на продукти, на самі елементарні речі для життя двох пенсіонерів, та більше ні на що не залишається грошей, особливо.

Світлана вже не раз сама пропонувала, що щомісяця буде давати батькам по дві тисячі гривень, щоб їм вистачало на життя, щоб не економили вони зовсім на всьому, але вони запевнили, що гроші їм не потрібні від доньки, вони з усім впораються самі, сказали, що шкода Світлану.

Разом з тим, нерідко, батьки купують ще й власним онукам своїм подарунки.

А одного разу Світлану набрала мама, довго з нею спілкувалася, розпитувала в неї все і, досить таки несподівано, попросила перекинути їм з татом на картку 15 тисяч гривень.

Мама пояснила, що них зламалася пральна машинка, ремонтувати вони її зовсім не хочуть, вона вже стара, функції не має хороші, а хочуть купити нову, батько видивився по інтернету вже давно економну, сучасну та надійну, старій на заміну.

Донька дуже шкодувала своїх батьків, тому жодної недоброї думки в неї не закралося. Розуміла, що вона єдина донька, більше в батьків нікого немає і допомогти їм зовсім нікому буде.

Світлана в той же вечір перерахувала своїй мамі гроші рівно стільки, скільки просила вона. Батьки машинку пральну таки купили нову.

В результаті, вони залишилися, задоволені, дякували дуже доньці, що вона полегшила їм життя, адже про таку пральну машинку, вони лише мріяти могли, хоча у неї пральна машинка в два рази дешевша.

А через два тижні мама зібралася до стоматолога і вже сама знову стала просити у власної доньки, щоб та перекинула їй на картку 8 тисяч гривень, зуби потрібно ремонтувати, а немає за що. Мовляв, тисячі три вони з батьком ще наскладали, але не вистачить, щоб зробити все, що запланувала вона.

Хіба Світлана могла відмовити, матері власній, а тим паче на таку справу, тому не пошкодувала нічого і знову мамі дала гроші.

Донька ж розуміє, що зуби на старості це вже проблема, тому їх, як слід потрібно берегти.

Відразу після цієї розмови, Світлана мамі гроші перерахувала відразу, адже, зрозуміло, що зуби чекати не будуть і стоматолог теж.

Батьки, виходить, що так і живуть самі від пенсії, до пенсії, кажуть, що з усім впораються самі і на життя їм вистачає, гроші не відкладають зовсім, а своїм онукам купують дуже багато не потрібних речей, на думку Світлани, але сказати про це донька їм, звісно, не може.

А Світлана вже задумалася серйозно про це, не знає, як батькам своїм вірно сказати, що такі суми їй і самій не по кишені, що мамі з татом потрібно трохи економити, щоб не забирати останнє в доньки.

Та батьки і досі вважають, що вони самостійні і з усім справляються самі, мовляв, до доньки дуже рідко звертаються, за надважливої потреби.

Як доньці їм пояснити, що вона не може їм такі гроші давати, адже для неї навіть 100 гривень – це зовсім не мала сума?

Джерело