Даша звикла розраховувати на власні сили. Дівчина народилася в багатодітній родині. Була найстаршою дитиною, тому догляд за молодшими братами та сестрами ліг на її плечі. Потрібно було встигати поєднувати навчання та домашні турботи. Батьки постійно пропадали на роботі, проте зароблених ними грошей ледь вистачало на хліб.

Після 9 класу Даша переїхала жити до бабусі у місто. Старенька жила самотньо, не часто зустрічала гостей у своєму домі. Переїзду онучки зраділа, бо любила Дашу й знала, що в разі потреби дівчина її догляне. Онучка готувалася до вступу в університет. Весь вільний час проводила з книгами. Успішно склала ЗНО й стала студенткою факультету права.

Чотири роки вони з бабусею жили душа в душу. Додому Даша навідувалася не часто. Коли закінчувала останній курс магістратури, захворіла бабуся. Онучка сиділа біля ліжка старенької день і ніч. То води подасть, то допоможе сходити в туалет. Купувала ліки, платила за обстеження, знаходила найкращих лікарів. Висновки невтішні – бабці залишилося не багато.

Перед см _ертю старенька встигла переписати свою квартиру на Дашу. Через декілька місяців дівчина стала повноправною власницею трикімнатної квартири. Щоб не думати про своє гоpе, Даша весь час присвячувала роботі. Частенько виконувала понаднормову роботу й могла допізна затримуватися в офісі. Начальник оцінив невтомну працю своєї працівниці, тож через декілька місяців Даша отримала підвищення й відповідно прибавку до зарплати.

Життя дівчини потроху налагоджувалося. Частину грошей вона витрачала на себе, решту відкладала на ремонт. Згодом у її житті з’явився Костя. Хлопець займався веброзробкою, влаштувався у їхню фірму. Саме вона приймала його на роботу. Вони сподобалися один одному одразу. Почали спілкуватися, а там між молодими людьми зав’язалися романтичні стосунки. На роботі свої стосунки пара не афішувала, дотримувалися суто ділових відносин.

Через деякий час з’їхалися. Костя переїхав жити до Даші на квартиру. Разом зробили ремонт, придбали авто й розписалися. Привітати новоспечене подружжя приїхала двоюрідна сестра Даші Вікторія. Дівчина жила у селі біля батьків. Давно хотіла вирватися у столицю, але все можливості не випадало, а тут така нагода.

Привітавши сестру з одруженням, Віка попросилася пожити деякий час у них на квартирі. Даша дозволила, Костя теж не заперечував. Дівчина постійно крутилася поруч чоловіка сестри. Знаходила будь-який привід, щоб привернути його увагу до себе. Віка заздрила Даші. Чому їй дістався хлопець з квартирою та машиною й це прекрасне життя, а в неї досі нічого не було – це несправедливо.

Цю несправедливість Вікторія вирішила виправити. Тому, коли Даша була на роботі й вони з Костею залишилися наодинці, вона спокусила чоловіка сестри.

Через декілька днів Костя повідомив, що збирається у відрядження. Віка тут як тут попросилася, щоб хлопець дорогою завіз її до батьків, провідати. Даша не вбачає в цьому нічого страшного, тому спокійно відпускає чоловіка з сестрою у тривалу мандрівку.

Повернулися коханці через три тижні. Поки Костя був на роботі, Віка вирішила нарешті поговорити з сестрою. Довго не церемонилася, розповіла все, як є:

-Ми з Костею кохаємо один одного й скоро станемо батьками. Тобі варто з’їхати звідси й дати нам можливість бути щасливими.

-Я й не здогадувалася, яку змію пригріла на власних грудях.

Даша спокійно пішла у кімнату збирати речі, правда не свої. Коли Костя повернувся з роботи на нього чекав неприємний сюрприз. Під дверима квартири стояла Віка з його речами. Дівчина була сердита:

-Чому ти не розповідав, що квартира не твоя й автомобіль належить Даші? Як ми тепер будемо жити.

-Як і всі звичайні люди.

Костя зі своєю новою пасією переїхав до батьків. Життя біля свекрухи ой, яке не солодке. Віка лютує та не може повірити, що сама зруйнувала собі життя. Правду люди кажуть: «На чужому нещасті, своє щастя не побудуєш».

КІНЕЦЬ.