Коли  Катя оголосила батькам, що виходить заміж, її мама, Ольга Михайлівна, дуже зраділа. Вона вважала, що її двадцятип’ятирічній доньці настав час влаштувати своє життя, тим більше, що всі її подруги одна за одною створювали сім’ї та народжували дітей.

Щоб зустріти майбутнього зятя, майбутня теща влаштувала бенкет, приготувавши стільки страв, що їх вистачило б на цілий тиждень. Однак, як тільки вона побачила Леоніда, у неї з’явилися сумніви . він здавався маленьким, скутим, погано одягненим, і вона дізналася, що він родом із села і має стареньких батьків, про яких треба піклуватися.

Незважаючи на застереження  матері, дочка була сповнена рішучості продовжувати стосунки з Льонею. Пара відсвяткувала весілля , і в якості подарунка батьки Каті запропонували їм квартиру, яка наразі була зайнята квартирантами. Це житло було успадковане від покійної бабусі Каті, яка відійшла у засвіти декілька років тому.

Молодята взялися за облаштування свого гніздечка. На диво, Леоніду вдалося влаштуватися на хорошу роботу з гідною заробітною платою, що зняло фінансовий тягар з батьків Каті.

Згодом Катя народила прекрасну дівчинку. Перебуваючи у декретній відпустці, жінка дізналася, що знову вагітна, цього разу хлопчиками-близнюками. Перевантажена турботами по догляду за трьома дітьми, Катя не могла впоратися з усіма справами самостійно протягом дня, поки Євген був на роботі . Ольга Михайлівна, розуміючи труднощі доньки, запропонувала свою допомогу.

З часом хлопчики-близнюки приєдналися до старшої сестри в дитячому садку, що дозволило Каті повернутися до роботи. Саме в цей період сталася трагедія. Одного разу, йдучи на роботу, Катя трагічно потрапила під колеса автомобіля, який рухався з недозволеною швидкістю. В лікарні її нестало…

Леонід, поглинутий горем, звернувся до міцних напоїв, щоб впоратися з ним . Тягар турботи про дітей ліг на бабусю і дідуся, які взяли на себе відповідальність за їхнє виховання, забезпечення їжею, оплату рахунків і купівлю одягу для малечі.

Вирішивши врятувати зятя від згубного шляху, на який він став, батьки Каті зробили йому суворе попередження, погрожуючи залучити органи опіки і забрати дітей, якщо він не виправиться. Ця погроза потрясла Леоніда, змусивши його зібратися з силами і подолати свої особисті проблеми. Він взяв себе в руки, адже боявся втратити дітей.

Спостерігаючи, як змінився Леонід, теща часто дивувалася, яким чудовим зятем він став, і з гордістю розповідала про це своїм друзям.  В його особі вона знайшла сина, якого ніколи не мала.

КІНЕЦЬ.