Вже майже 5 років минуло відтоді, як я розлучилася зі своїм чоловіком, сама виховую двох дітей.

Чоловік мені платить невеликі аліменти на діток, але на життя ледь вистачає цих грошей, адже мені приходиться ще платити за оренду квартири.

Я могла б і з мамою своєю рідною жити, але вона на пенсії, їй спокій потрібний, хочу, щоб вона відпочивала більше, адже під одним дахом з малими дітьми це зовсім не вийде ніяк.

А ось мій рідний брат Олексій живе досить таки заможно, вони з дружиною дуже добре заробляють, мають два автомобілі, трикімнатну квартиру та великий двоповерховий будинок за містом, там велика ділянка, гарний сад і в будинку хороший ремонт.

Багато років брат зі своєю з дружиною живуть у шлюбі, але дітей у них немає, хоча вони дуже хотіли бути батьками, та не склалося, звісно, що усіх причин я не випитувала, а ділитися цим вони не люблять, я розумію, що то особисте.

А коли я чекала другу дитину, то дружина мого брата так і мені прямо сказала:

– Не хочу часто бачитися з тобою і твоїми дітьми, не можу радіти твоєму щастю.

Відтоді з братом і його дружиною ми спілкуємося ще менше, вони ніби відсторонилися від мене.

Я не розумію ні ставлення брата свого, ні невістки, я ж їм нічого такого не зробила зовсім.

Брат міг би мені чи мамі допомогти, адже має дуже гарні можливості фінансові, він дуже гарно живе.

Але брат й не особливо й цікавиться нашим життям, навіть не знає про наші потреби і проблеми. Я ще розумію себе, але у нас є вже немолода мати.

У мого брата Олексія є собака. Нещодавно вона занедужала, так вони стільки грошей витратили на неї, що мені навіть не снилося: клініки, фахівці, різні обстеження, процедури.

Згодом їй стало краще, все минуло, але Олексій стільки гроші віддав за все і часу витратив на неї, що я таких і не заробляю.

Звісно, це не коректне порівняння, але все ж. Я вважаю, що про це потрібно говорити.

А нещодавно мама наша занедужала, краще їй не стає. Я ледве вмовила її піти в поліклініку, їй сказали, що потрібне обстеження, але там довга черга, потрібно записуватися і місяць чекати.

А, якщо мама хоче швидше обстежитися і отримати консультацію фахівців, то порадили приватних фахівців, вони хоч завтра оглянуть, але потрібні гроші.

А гроші за все це чималі. Таких немає ні в мене, ні в мами, такого ми собі дозволити не можемо.

Мама в брата просити нічого не хоче, тоді я сама подзвонила Олексієві і сказала, щоб він допоміг мамі з оплатою, пояснила всю ситуацію.

Брат сказав мені, що щось придумає і розбереться. День минув, другий, Олексій ні мені, ні мамі не дзвонить.

Я знову його сама набрала, але телефон в цей раз взяла невістка, видно вони вже зговорилися.

Вона сказала, що це великі гроші і мама може спокійно почекати черги в поліклініці.

Я запитала чи не соромно їм, адже на собаку так багато грошей витратили, а потім почула, як брат там дружині підказував, щоб вона мені передала, що собак в поліклініці не оглядають безкоштовно, за них обов’язково потрібно платити, а мама спокійно почекати може і безоплатного лікування.

Я зараз беру кредит для мами, важко буде, поки не знаю, як повертатиму його. Про розмову з братом, я їй не сказала, не змогла.

Але прикро, що багатий син так ставиться до рідної матері. Думаю на старості років він і не допоможе мамі нічим.

Це виходить я маму вже буду доглядати?

КІНЕЦЬ.