Ми перестали спілкуватися з нашими родичами протягом останніх трьох років через інцидент, який відбувся, коли ми відвідали їх із нашою чотиримісячною дочкою Яною.

Ми поїхали до них на кілька годин, щоб згадати про прекрасне минуле. Нам подали запечену рибу, але я не став її їсти, бо вона мала дивний смак.

Однак моя дружина з’їла все, що було на тарілці, і згодом серйозно захво ріла. У неї була висока температура, її сильно нудило і паморочилося в голові, тому я викликав швидку допомогу, і її відвезли до лікарні.

Оскільки Яні було лише чотири місяці, і я погодився більше зосередитись на роботі протягом перших шести місяців її життя, то не знав, як про неї піклуватися.

Я звернувся за допомогою до своєї матері, але вона відмовилася, сказавши, що це наша проблема, і ми маємо вирішувати її самі.

Потім я зателефонував своїй тещі , яка допомогла нам лише тим, що принесла продукти, підгузки та молочну суміш.

За допомогою навчальних відеороликів та статей я зміг дбати про Яну доти, доки дружину не виписали з лікарні. Коли я зустрів її, то розповів їй про все, що сталося, але вона не була здивована.

Ми вирішили більше не звертатися за допомогою до наших родичів і більше не спілкуватися з ними. Іноді ми бажали їм щасливих свят та надсилали символічні подарунки, але на цьому все. З такими родичами ми відчували, що вороги нам не потрібні.

КІНЕЦЬ.