Марта поверталася з кладовища, рівно 40 днів, як не стало її чоловіка. Жінка дуже любила свого чоловіка і не знала, як вона буде без нього. Разом вони прожили щасливо дев’ять років. Максим попри свою зовнішність “серцеїда” все таки був вірний дружині.

Вони покохали одне одного давно, були студентами, і їли тільки макарони з яєчнею. Але були дуже щасливими, вони вчилися та працювали одночасно.

Після закінчення навчання Максим влаштувався в будівельну фірму а Марта адвокатом у нотаріальну контору.

Відтоді подружжя рідко бачилось, Марта була весь час на роботі а Максим у відрядженнях. Та повертаючись назад додому Максим іще з якоюсь супутницею потрапити у дорожню пригоду і відійшли в засвіти.

Марта яка була вражена втратою чоловіка, якось тоді не звернула увагу на цей факт. Марта вже виходила з кладовища, як побачила старшого чоловіка з малою дитиною на руках який заходив.

Минуло кілька днів і жінка повертаючись з роботи додому побачила знову того чоловіка з дитиною. Марта помітила, що йому зле і швидко підбігла до нього допомогти.

Пізніше чоловік розповів жінці, що дитина то його доньки, якої зовсім недавно не стало і тепер він не знає, що робити з немовлям, адже інших родичів нема, які б могли поспілкуватися про нього. А віддавати до сиротинця так би не хотів.

Марту так вразила історія чоловіка з дитиною на руках, що вона запропонувала йому піти до неї і чаю попити. Вдома Марта нагодувала чоловіка і пішла до магазину купила суміш і нагодувала дитину.

Як всі були ситі то жінка попросила чоловіка, щоб той розповів що трапилося таке, що він сам залишився з дитиною.

Богдан, так звали його і розповів, що вони з дружиною довго не могли мати дітей. Аж коли жінці було 42 то на світ появилась Надія.

Все було добре та от коли дівчині було 16, то дружини Богдана не стало. І став чоловік виховувати доньку сам. Але мабуть щось робив чоловік не так. Бо Надія хоч і виросла здоровою дівчиною, але нічого не допомагала батькові, а тільки любила гуляти.

Після закінчення школи поїхала вчитися до району, Богдан домовився що вона буде жити в родичів. Але Надія насправді пішла жити в гуртожиток, додому в село до батька майже не приїздила.

Чоловік тільки пізніше дізнався, що вона там зустрічається з якимось старшим від неї чоловіком і вже знаходиться при надії.

Але одного разу Надія сама приїхала до батька, але не одна а вже з малюком і попросила його щоб він за ним доглянув.

Сказала мовляв, що у них з Максимом є якісь справи, та пообіцяла до вечора вернутись. Але так сталося, що вони потрапили в дорожню пригоду і Богдан залишився сам з малим онуком.

Марта почувши ім’я свого чоловіка і те що Богдан розповів, здогадалася, що дівчина яка була з ним у машині то донька цього Богдана, якому вона допомогла.

Вона і розповіла чоловікові, що виявляється її чоловік зраджував їй з з його донькою Надією. Богдан почув що це, почав вибачатися перед Марту за доньку, але та сказала, що він же ні в чому не винен.

Відтоді минуло вже майже вісім років. Богдан з з онуком ще три роки прожили у квартирі Марти.

Після цього вийшла заміж за свого колегу, який залишився з малою донькою. Так вони жили всі в чотирьох, малого Павлушу, жінка залишила в себе після того як Богдана не стало.

Така історія про дивовижне знайомство двох людей, яких пов’язало одна ситуація і спільне нещастя. Шановні читачі а ви як би поступили на місці Марти, з нетерпінням чекаю на ваші коментарі.

Джерело