На сьогоднішній день мені 35 років. В мене є синочок якому виповнилося 10 років.

Десь майже рік тому я розлучилася зі своїм чоловіком, розпалася наша сім’я, і після цього не можу знайти собі місця, якось це не дає мені спокою.

Мені дуже образливо та важко від того всього, на жаль. Спочатку в нас було все досить таки добре, жили ми, як звичайна сім’я, та й не сперечалися, майже, ніколи, але потім все різко змінилося.

Коротше кажучи, мій чоловік знайшов собі іншу, яку потім привів в нашу квартиру, а нас з сином попросив залишити дім.

За документами, квартира була мого чоловіка, то ж я нічого не могла зробити. Ми з сином зібрали речі і пішли з дому, орендували житло для себе, де й жили разом.

Я ходила на роботу, син мій до школи.

Те, що відбувалося в мене всередині, я навіть згадувати не хочу. Та хочу подякувати своїй найкращій подрузі і її чоловіку, які мені дуже допомогли.

У них в селі є будиночок, це за 30 кілометрів від міста. Якось, дивлячись на мій душевний стан, вони запросили мене на вихідні поїхати з ними. Я погодилась.

А вже в суботу зранку ми поїхали до них в село на шашлики.

Але, як таки потім виявилося не до них, а до їхнього кума Михайла, про що вони мені навіть не обмовилися.

Я була така здивована, але дуже образилася на подругу свою, адже було неприємно від того, що вони з чоловіком змовилися у мене за спиною і, ніби, обдурили мене.

Згодом, коли Михайло почав розмовляти і я більше дізналася про його життя, то мені він вже став цікавим.

Чоловік він хороший і гарний, в нього невелике фермерське господарство, великий будинок з озером ну все як у гарного господаря.

От тільки у власному житті не склалося, дружина його покинула вже давно, і втекла з іншим за кордон, шукати для себе кращої долі, залишивши його з трирічною донькою, на той момент дівчинці було вже вісім років. Тож моя подруга вирішила таким чином нас познайомити.

Господар постарався на славу для нас, я так зрозуміла, що він добре підготувався до такої гостини, адже друзі попередили, що до нього зі мною прийдуть – приготував бограч, до речі їла я цю страву вперше, овочі різні прямо з городу, риба на мангалі і шашлик.

Не буду втомлювати перерахуванням страв і закусок, їх було дуже багато. Застілля тривало весь день, а він пролетів надто швидко, як одна мить для мене. Настав вечір, ми почали збиратися йти до будинку подруги.

Але вона з чоловіком десь поділася і я залишилася з Михайлом сама. Він сказав, що вони вже пішли, а він проведе мене.

Ми ще довго з ним сиділи і розмовляли багато біля вогнища, Михайло дуже мені сподобався, а головне, з ним мені було так спокійно і затишно як ніколи, я навіть забула про всі свої проблеми, про роки свого нещасливого сімейного життя.

З того часу минуло три роки. Зараз я живу в селі, роботу покинула, так як мушу сидіти з нашою з Михайлом дитиною, яка з’явилась у нас рік тому. Його донька називає мене мамою, а мій син називає Михайла татом.

Я тепер розумію, що даремно ображалася на подругу. Дуже цікаво, чи в когось ще склалося так добре в житті завдяки тому, що в їх сім’ю влізли інші люди?

КІНЕЦЬ.