Все почалося з того, що його звільнили з роботи. Він був непоганим працівником, просто фірма закривалася. Спочатку чоловік ходив абсолютно без настрою. Я входила в його становище, розуміла, що йому тяжко. Про нову роботу він поки що не думав, а я його не поспішала.

У результаті так минуло кілька місяців. Я зрозуміла, що мені стає тяжко. Адже я одна працюю у сім’ї, а в нас син росте. Більше того, від чоловіка вдома немає жодної допомоги.

Він просто сидить у себе за телефоном чи перед телевізором. Навіть не здогадається до мого приходжу з роботи мені вечерю підігріти або вдома трохи забратися. Я сама ви нна.

Звалила на себе і утримання всієї родини, і прибирання по дому, і приготування, так ще й виховання сина. Чоловік ні в чому не брав участі.

Тоді в мене скінчився терпець, я влаштувала йому справжній сkандал. Я втомилася від того, що я два роки тягну на собі цю ношу. Чоловік тільки годує мене своїми обіцянками.

Каже, що нібито шукає роботу, але ніяк не знаходить нічого слушного. Постійно вигадує мені відмазки. Зрештою, я зібрала його речі у валізи і прогнала до його матері. Звичайно, треба було очікувати, що свекруха мені дзвонитиме.

Вона сама містить свою доньку, так ще й син переїхав, який теж ледар і нічого не робить. Я сказала свекрусі, що доки її син не почне нормально заробляти гроші, нехай не повертається.

Тоді свекруха запропонувала мені, що вона сама даватиме мені гроші, аби чоловік жив у мене. Я посміялася їй у слухавку. Тобто настільки їй не приємно від власного сина, що вона готова невістці гроші давати, аби він з нею не жив.

Я відмовилася, сказала, що він має сам заробляти. Тим більше, у нас син росте, а такий батько — не найкращий приклад.

КІНЕЦЬ.